Архітектура. Дитяча енциклопедія

Для того щоб захистити споруди вiд розливiв, давнi будiвельники ставили iх на високi тераси, iнодi робили з обпаленоi цегли нижнiй поверх. Ще одним важливим будiвельним матерiалом був асфальт, що також затримував вологу. Крiм того, асфальт змiшували з глиною, утворюючи в’язкий розчин на зразок цементного, i ним скрiплювали цеглу. Будiвельний розчин – теж винахiд мешканцiв Дворiччя. У Єгиптi мурування було сухим, тобто добре обтесанi каменi щiльно пiдганялися один до одного, але нiчим не скрiплювалися.

Давньоегипетський сфiнкс на березi Неви

Ta, як ми вже казали, попри всi цi великi досягнення давнiх майстрiв, бiльша частина створених ними споруд зазнала нищiвного руйнування.

Знадобилася дуже копiтка праця археологiв та iсторикiв, якi вивчали записи давнiх авторiв, щоб ми зараз могли уявити собi первiсний вигляд цих споруд. Як це не дивно, краще за iншi збереглися найбiльш давнi – так званi зiкурати.

Зiкурати – це теж пiрамiди, але не такi, як у Єгиптi. Вони уступчастi i складаються з кiлькох ярусiв.

Усерединi iх робили з необпаленоi глини, зверху обличковували глазурованою цеглою. На вiдмiну вiд египетських пiрамiд зiкурати не мали нiяких внутрiшнiх камер. Храм, присвячений божеству, ставили на верхiвцi. Полива на глазурованiй цеглi була рiзнокольоровою. Знизу зiкурат на двi третини обкладали чорною цеглою, верхню третину робили червоною, храм – блакитним з золотом. Вважаеться, що в уявi своiх будiвникiв зiкурат був моделлю всесвiту. Нижнiй чорний ярус символiзував пiдземний свiт, пов’язаний зi смертю, червоний – означав середнiй свiт, де живуть люди, блакитно-золотий храм на верхiвцi був символом горiшнього свiту богiв. До наших часiв найкраще зберiгся зiкурат бiля мiста Чога-Занбiль, на пiвденному заходi Ірану. Найбiльшим був зiкурат у Вавилонi. Вiн був 90 м заввишки i займав площу близько 8100 кв. м. Цю споруду вважають прототипом бiблiйськоi Вавилонськоi вежi.

Стiни Вавилона. Реконструкцiя

Зiкурат був не единою визначною архiтектурною пам’яткою Вавилона.

У час свого найбiльшого пiднесення це було, мабуть, найбiльше мiсто у свiтi. Давньогрецький iсторик Геродот писав у V ст. до н. е., що Вавилон «улаштований так чудово, як жодне з вiдомих нам мiст». Мiсто мало чiтке планування i являло собою прямокутник, оточений подвiйною стiною. Через кожнi 20 м зовнiшньоi стiни здiймалася зубцювата вежа, квадратна за планом. Внутрiшня стiна була меншою, нiж зовнiшня, за нею починалися мiськi будiвлi.