Коліївщина. 1768

Проте обставини склалися таким чином, що вiн не змiг утриматися при владi. У 1658 роцi гетьман стикнувся з потужною промосковською опозицiею, дii якоi призвели до росiйсько-украiнськоi вiйни 1658–1659 рокiв що переплелася з громадянською вiйною в Украiнi. Одним з тактичних ходiв Виговського було укладення мирноi угоди з Рiччю Посполитою, вiдомоi як Гадяцька угода 1658 року. На ii пiдставi Украiна (пiд назвою Велике князiвство Руське) мала увiйти до Речi Посполитоi як рiвноправний спiвучасник конфедерацii з Короною Польською та Великим князiвством Литовським.

Виговський блискуче спланував военну кампанiю та завдав нищiвноi поразки стотисячнiй царськiй армii 9 липня 1659 року у битвi пiд Конотопом. Але перемога у битвi не посилила його влади. В Украiнi пiднялася нова хвиля виступiв опозицii, бо Гадяцький договiр обурив значну частину украiнського суспiльства. Знову почалась дипломатична вiйна: обiцянки, лестощi, пiдкуп, i от проти Виговського виступили досвiдченi полковники Іван Богун, Іван Сiрко та Яким Сомко, якi бажали зробити гетьманом недосвiдченого молодика – сина Богдана Хмельницького Юрiя.

Виговський не змiг боротися за булаву з власними товаришами та склав повноваження на користь Юрiя Хмельницького i промосковськи налаштованоi елiти. Так збройна перемога у вiйнi обернулася полiтичною капiтуляцiею пiсля неi. Бо, незважаючи на поразку в Конотопськiй битвi, московська влада змусила Юрiя Хмельницького пiдписати так званi «Переяславськi статтi» 17 жовтня 1659 року.

Таким чином, навiть програвши вiйну, Росiя досягла чималих полiтичних успiхiв: вона встановила реальний вiйськово-полiтичний контроль над Лiвобережжям, отримала можливiсть безпосередньо впливати на призначення гетьмана та iншоi старшини та суттево скоротила владнi повноваження гетьмана i козацькоi ради, навiть Киiвська митрополiя, згiдно «Статтям», пiдпорядковувалась московському патрiарху.

Так розпочалась украiнська Руiна, тобто розпад единоi гетьманськоi держави на Правобережну та Лiвобережну Украiну.

Це була епоха гетьманiв-марiонеток, що остаточно зруйнувала Украiнську державу та зробила украiнськi землi об'ектом торгу у полiтичнiй грi. Так, за умовами Прутського трактату 1711 року мiж Росiею i Туреччиною були пiдписанi договори 5 квiтня 1712 року та 13 квiтня 1713 року. Царський уряд зобов'язувався вивести своi вiйська i не втручатися в справи Правобережноi Украiни, а також переселити бiльшiсть козакiв i селян на Лiвобережжя.