Пригоди «Сліпучого»

 – Інодi цiлий мiсяць мине, й нiчого з ним не бувае, а то цiлий тиждень день у день вiн у такому станi. Інодi бувае лагiдний, а iнодi з ним просто небезпечно; найкраще його не чiпати й не навертатися йому на очi; тiльки не здумай перечити йому, а то бiда буде.

– Ходiмо купатись, – раптом сказав вiн, враз переходячи до приемнiшоi теми.

– Плавати вмiеш? – Джо потакнув головою.

– Що це таке? – спитав Джо, намiряючись у воду стрибнути, й показав на берег затоки, де стояло кiлька будiвель та багато наметiв.

– Карантин. На китайських пароплавах привозять багато вiспяних, отож iх затримують тут, поки лiкарi не скажуть, що вони не рознесуть пошести. І знаеш, вони щодо цього дуже суворi тут, бо…

Плюсь! Коли б Фриско-Кiд перед тим, як стрибнути у воду, домовив свое речення, вiн би позбавив Джо великого клопоту. Але вiн не скiнчив своеi думки, й Джо стрибнув у воду слiдком за ним.

– Ось що, – запропонував Фриско-Кiд за пiв годинки, коли вони обое, ладнаючись вилiзати з води вхопились за ватерштага, – наловiмо риби на обiд, а вiдтак надолужимо те, що ми не доспали цiеi ночi.

Що ти на це скажеш?

Вони кинулися навипередки з води, але Джо знову якось шубовснув у воду, й коли йому нарештi пощастило видертися на палубу, Фриско-Кiд встиг витягти на свiт божий пару добрих вудок iз великими гачками й бочку вiд макрелi з солоними сарделями.

– Це знадок, – сказав вiн. – Настромлюй на гачок цiлу. Вони не розбирають. Хапають знадок просто з гачком i тягнуть – тут iм i каюк.

Той, хто не перший спiймае рибу, муситиме почистити геть усю.

Грузила пiрнули у воду, i волосинi довелося спустити аж сiмдесят футiв, доки вони спинилися.

Грузило Джо ледве черкнуло дна, як щось засмикало волосiнь. Почавши намотувати, вiн поглянув на Фриско-Кiда й побачив, що той, вочевидь, спiймав гарну рибину. Почалося палке змагання на швидкiсть; руч у руч висмикнули хлопцi своi мокрi волосини…

Та Фриско-Кiд був досвiдченiший у цiй справi: його риба опинилася в кокпiтi перша.

Риба Джо – трифунтова трiска – потрапила туди теж, але на хвилинку загаявшись. Вiн був у радiсному захватi. Це було чудово! Такоi величезноi риби вiн не тiльки сам нiколи не ловив, а й не бачив, щоб спiймав хто iнший. І знову закинуто вудки, i нову пару риб долучено до тих, що спiймали ранiше. Це був чудовий спорт! Джо, напевне, не заспокоiвся, поки б не виловив усю рибу в затоцi, та Фриско-Кiд порадив йому припинити.