Менсфілд-парк

Це розходилося з його уявленнями про поряднiсть, i вiн мовчав, поки ii смiх та жвавi розмови на деякий час не вiдволiкли його вiд цих мiркувань.

– Мiстер Бертрам, – мовила вона, – я нарештi дочекалася звiстки про свою арфу. Тепер я знаю, що вона в Нортгемптонi, у повнiй безпецi; i там вона, звiсно, була всi десять днiв, попри урочистi запевнення в протилежному.

Едмунд висловив своi вiтання i був трохи здивований.

– Рiч у тiм, що ми занадто прямо вдалися до пошукiв; i посилали служника, i самi iздили – це ж менш нiж за сiмдесят миль вiд Лондона, – але сьогоднi вранцi дiзналися про це належним чином: арфу побачив один фермер – i сказав мiрошниковi, а мiрошник – м'ясниковi, а зять м'ясника обмовився про це в крамницi.

– Я дуже радий, що ви зрештою так чи iнакше ii знайшли; i, сподiваюся, тепер отримаете ii без жодних непорозумiнь.

– ii мали б надiслати завтра. Але як, на вашу думку, ii привезти? Не у фурi чи на возi, – о нi! У селищi неможливо найняти щось подiбне. Я могла б так само питати про носiiв або тачку.

– Мабуть, пiд час пiзньоi косовицi було важко найняти вiзника?

– Мене вразило те, що це викликало обурення! Я гадала, що в селi не може бракувати коней чи возiв, тому звелiла служницi з кимось домовитись; оскiльки з вiкна моеi гардеробноi я бачу одне сiльське подвiр'я, а прогулюючись алеею, неодмiнно минаю iнше, я вирiшила, що досить лише попросити – i менi радо пiдуть назустрiч; i майже шкодувала, що не можу надати таку можливiсть усiм бажаючим.

Уявiть собi, як я була здивована, коли почула, що мое прохання нерозумне й неможливе, що я скривдила ним усiх фермерiв, усiх робiтникiв, навiть саме сiно у всiй парафii! А щодо управителя доктора Гранта, тепер я вiдчуваю, що вiд нього краще триматися подалi; i мiй зять, найдобрiший iз людей, також чогось набундючився, коли дiзнався, що я надумала.

– Звичайно, вiд вас не можна було чекати, щоб ви передбачили це; та коли ви вже про це задумалися, то маете зрозумiти, як важливо вчасно впоратися з косовицею.

Найняти воза i в будь-яку iншу пору не так легко, як ви собi уявляете; нашi фермери не звикли вiддавати iх у чужi руки; а пiд час жнив конi iм украй потрiбнi.

– Згодом я, певно, буду розумiти всi вашi звичаi, але, приiхавши сюди з лондонською вiрою в те, що все купуеться за грошi, я була трохи приголомшена впертою незалежнiстю ваших селян. Однак моя арфа прибуде завтра. Генрi, добра душа, запропонував менi привезти ii у своему ландо.