Оповідь Артура Гордона Піма

У США По першим оспiвав цей вид мистецтва, доводячи пишноту свого вигаданого парку до нечуваного i небаченого, перевершуючи мiфiчнi сади Семiрамiди. Нацiональнi парки краiни i навiть така комерцiйна iнституцiя, як уславлений Дiснейленд, мабуть, е далекими спадкоемцями поетичних фантазiй По.

Деякi поезii та оповiдання По тьмяно нагадують уже колись чуте, знайоме. Коли ця схожiсть пiдтверджуеться зiставленням з вiршами чи прозою Кольрiджа, Гофмана чи Вашiнгтона Ірвiнга, ясно, що тут виразний вiдгомiн знайомства По з творами цих художникiв i його щирого захоплення ними.

Не можна забувати i про разючу стилiстичну перейнятливiсть, яка робить такими ефектними пародii По на рiзних лiтераторiв («Герцог де л’Омлет», «Трагiчне становище», «Чорт на дзвiницi»).

Та значно бiльше моментiв упiзнавання виникае при читаннi книжок лiтераторiв, що писали пiсля По, тобто тих, на кого вiн сам справив безперечний вплив. Це символiсти, неоромантики, багато письменникiв-декадентiв, деякi представники експресiонiзму i, хоч як несподiвано це звучить, досить численний загiн реалiстiв.

Символiсти рiзних краiн, зокрема й вiтчизнянi, називали По своiм попередником i вчителем. Загалом це так, хоча певну рацiю мав i Олександр Блок, коли писав: «Свiт його творчостi такий широкий, що навряд чи слушно вважати його основоположником так званого символiзму». Талант По такий щедрий, що вiн безтурботно розкидав зерна нових iдей i художнiх форм, начебто не помiчаючи власного новаторства i в поезii, i в прозi.

Своею долею i творчiстю По був близький до «проклятих поетiв», багато в чому передував цим французьким художникам.

Не випадково на батькiвщинi Рембо, Верлена його найпалкiшим i найталановитiшим популяризатором став Шарль Бодлер, у Францii По зрозумiли глибше i тонше, нiж на батькiвщинi. Вiдома стаття Бодлера, присвячена американському письменниковi, зберегла свое значення й до наших днiв як одна з найбiльш вдумливо i добре написаних робiт про По. Тут, звичайно, виявилась, якщо вдатися до вислову Гете, Wahlverwandschaft, спорiдненiсть обраних.

І в образотворчому мистецтвi Францii вiдчутний вплив пластичноi поезii i прози По, зокрема в картинах символiстiв Гюстава Моро або Одiлона Редона, найхимернiших художникiв минулого сторiччя. Однак це окрема тема, яка потребуе серйозного вивчення.

До останнього часу в працях росiйських дослiдникiв пiдкреслювалося, що символiсти i декаденти мiфологiзували постать i творчiсть По, бачили в ньому лише те, що хотiли бачити.