Тлумачення снів

Goethe: Und wenner keinen Hintern hat, wie kann der Edle sitzen? [Гете: «Бо, як не матиме сiдниць, як буде ясний пан сидiти?»] (прим. авт.).

115

Іпполiт Бернгейм (1840–1919) – французький невролог, «батько гiпнотизму 20 сторiччя». З. Фройд цiнував i особисто перекладав його працi нiмецькою (прим. пер.).

116

Пор. також: «Чоловiк i жiнка – одна спiлка» (прим. пер.).

117

Менi прикро, що я змушений наводити тут уривчастi данi з психопатологii iстерii, оскiльки вони мало що пояснюють i випадають з загального контексту.

Проте, якщо вони демонструють тiсний зв’язок мiж снами i психоневрозами, мiй вiдбiг вiд теми виправданий (прим. авт.).

118

Подiбно до того, як копчена лососина у снi про вiдмiнену звану вечерю (прим. авт.).

119

B?chse також мае рiзнi вiдповiдники в украiнськiй – зокрема, «букса», металева коробка, в якiй обертаеться вiсь (прим. пер.).

120

Часто трапляеться, що особа переповiдае свiй сон не цiлком, i тiльки пiд час аналiзу у ii пам’ятi спливають окремi елементи – саме вони, зазвичай, бувають ключовими у тлумаченнi сну.

Див. нижче про забуття снiв (прим. авт.).

121

Нiколаус Ленау – один з найславетнiших австрiйських романтикiв ХІХ ст., «поет свiтовоi скорботи». Тут, iмовiрно, йдеться про його вiрш Das tote Gl?ck («Мертве щастя») (прим. пер.).

122

У цiй фразi автор вживае дiеслово heimf?hren, букв. «вести додому», що мае фразеологiчне значення, «взяти за дружину» (прим.

пер.).

123

Про такi «сни, суперечнi бажанням», останнiми роками часто повiдомляли менi моi слухачi, що, поза сумнiвом, бувало iхньою реакцiю на перше знайомство з моею теорiею здiйснення бажань у снах (прим. авт. у вид. з 1911).

124

Один, нинi живий великий поет, що, як менi казали, нiчого не знае i знати не хоче про психоаналiз i тлумачення снiв, дiйшов самотужки до майже тотожноi формули природи снiв: «Незалежне вiд нас виявлення згнiчених пристрасних бажань пiд фальшивими виглядом i назвою» (С.

Spitteler. Meine fruhesten Eriebnisse; (S?ddentsche Monatshefte, Oktober 1913)

Забiгаючи вперед, наведу думку Отто Ранка (Rank, 1910, стор. 519), який розширив i дещо модифiкував наведену основну формулу: «На основi витiсненого iнфантильно-сексуального матерiалу сни завжди зображують здiйснення актуальних i зазвичай еротичних бажань у замаскованiй, символiчнiй формi» (прим. авт. у вид. з 1914).