Тлумачення снів

46) навiть вважае, що «сни, зазвичай, стосуються тiльки вражень останнiх днiв». Проте ми дiзнаемося далi, що у своiй теорii снiв Роберт надае основне значення недавнiм враженням, вiдкидаючи взагалi роль найдавнiших. Разом з тим, наведенi Робертом факти правдивi, що я можу пiдтвердити, спираючись на власнi дослiдження. Американський автор Нельсон повiдомляе, що у снах найчастiше вiдбиваються враження з дня за один або два до вiдповiдноi ночi – так, наче враження вiд подiй дня, що безпосередньо передуе сну, недостатньо ослабли чи ще не досить вiддаленi.

Низка авторiв, не схильних ставити пiд сумнiв тiсний зв’язок наповнення снiв з дiйснiстю, зауважують, що враження, якi обсiдають нашу денну свiдомiсть, вiдбиваються у снах лише по тому, як iх притлумлять iншi повсякденнi думки. Зазвичай, людинi не сняться щойно померлi близькi, доки бiль утрати ще не вiдступив (Delage, 1891). Проте одна з сучасних дослiдниць, мiс Галем (Hallam amp; Weed, 1896, стор. 410–411) зiбрала приклади протилежного характеру, що нагадуе нам про значення у таких випадках психологiчноi iндивiдуальностi.

Третя, дивна i найменш зрозумiла особливiсть пам’ятi увi снi полягае у виборi для вiдтворення не найбiльш значущого матерiалу, як у притомному станi, а, навпаки, байдужого, найменш iстотного чи вартого згадки. Я посилаюсь на авторiв, якi найвиразнiше висловили свое здивування з цього приводу.

Гiльдебрандт (Hildebrandt, 1875, стор. 11): «Дивовижно, як сни будуються, зазвичай, не зi значних i глибоких обставин, не з потужних спонукань попереднього дня, але зi стороннiх доповнень, з нiкчемних уламкiв недавнього чи й вiддаленого минулого.

Враження вiд трагiчноi смертi близькоi особи, з яким ми засинаемо, видаляеться з пам’ятi, щоб повернутися з усiею гостротою по пробудженнi. Натомiсть увi снi вiдiграе роль бородавка на лобi незнайомця, якого ми десь побачили мимохiдь i бiльше не згадували».

Штрюмпель (Str?mpell, 1877, стор.

39): «…випадки, коли сни включають враження, отриманi останнього або передостаннього дня, цi елементи виявляються настiльки незначущими з точки зору притомноi свiдомостi, що забуваються невдовзi по вiдповiдних подiях. Ідеться про такi враження, як випадково почутi реплiки чи мимохiдь спостереженi дii iнших осiб, побiжно помiченi речi або постатi, окремi уривки прочитаного тощо».

Гевлок Елiс (Havelock Ellis, 1899, стор.