Тлумачення снів

Поведiнка пам’ятi у снах, безперечно, вкрай важлива для будь-якоi теорii пам’ятi взагалi. Вона вчить нас, що «нiчого не може бути цiлковито втрачено з того, що колись здобув наш розум» (Scholz, 1893, стор. 34). Або, як висловився Дельбьоф, «que toute impression m?me la plus insignifiante, laisse une trace inaltеrable, indеfiniment susceptible de repara?tre au jour» [13 - «що кожне, навiть найменш значне враження залишае стiйкий слiд, який може виявити себе будь-якого дня» (фр.).], висновок, до якого пiдштовхують нас також чимало рiзних патопсихологiчних явищ.

Певнi теорii про сни, якi ми обговоримо пiзнiше, пояснюють iхню абсурднiсть i непослiдовнiсть тим, що ми часткового забуваемо своi деннi враження. Беручи до уваги надзвичайну ефективнiсть – як ми бачили – пам’ятi у снах, цi теорii аж надто суперечливi.

У когось може виникнути думка, буцiмто явище сновиддя зводиться винятково до функцii пам’ятi, як вiдображення ii репродуктивноi роботи, що не припиняеться вночi, у станi сну. Така точка зору узгоджуеться з повiдомленням Pilcz [14 - Александер Пiльч (1871–1954) – австр.

невролог, професор Вiденського унiверситету (прим. пер.).] (1899), згiдно з яким е чiтка залежнiсть мiж перiодом виникнення снiв упродовж ночi та iхнiм наповненням, оскiльки найвiддаленiшi спогади вiдтворюються у глибокому снi, тим часом як недавнi враження – ближче до свiтанку. Однак така концепцiя маловiрогiдна, з огляду на спосiб, у який сни перетворюють матерiал пам’ятi. Штрюмпель (Str?mpell, 1877, стор. 18) справедливо звертае увагу на те, що у снi не вiдбуваеться повторення досвiду. Сон залучае фрагмент спогаду, але наступна ланка виявляеться змiненою, або на ii мiсцi з’являеться геть чужа. Сон приносить лише уривки спогаду, i це правило достатньо безперечне, щоб на нього могла спиратися теорiя. Разом з тим трапляються винятки, коли сон вiдтворюе досвiд так само, як наша пам’ять у пробудженому станi. Дельбьоф (Delboeuf, 1885, 239 i наст.) розповiдае, як одному з його унiверситетських колег в усiх подробицях приснилася поiздка автомобiлем, у якiй вiн колись дивом уникнув аварii. Мiс Колкiнс (Calkins, 1893) згадуе два сни, якi точно вiдтворювали подii попереднього дня, i я сам згодом матиму нагоду навести особистий приклад вiдтворення увi снi незмiненого дитячого досвiду [15 - Подальший досвiд спонукае мене додати, що не так рiдко увi снi вiдтворюються неiстотнi дii попереднього дня – такi, наприклад, як пакування валiзи, готування iжi на кухнi тощо.