Тлумачення снів

 – Вiн почув передзвiн, а потiм – дзвiн набату i повернувся до Червневих днiв [19 - «Червневi днi» – робiтниче повстання у Парижi 1848 р. (прим. пер.).] 1848 р.

3. Йому пiднесли пiд нiс флакончик з одеколоном. – Вiн опинився у Каiрi, у крамницi Йогана Марii Фарiни [20 - Й. М. Фарiна, iталiець за походженням, «винахiдник» одеколону (прим. пер.).]. Далi почалися безглуздi пригоди, якi вiн не змiг переповiсти по пробудженнi.

4. Йому злегка натиснули на горло. – Морi приснилося, що йому ставлять гiрчичник, i вiн подумав про доктора, який лiкував його у дитинствi.

5. До його обличчя близько пiднесли розпечене залiзо. – Йому снилося, що «шоффери» [21 - «Шофферами», тобто «нагрiвачами», називалися банди грабiжникiв у Вандеi, якi застосовували згаданий у текстi метод тортур (прим. авт.).] вдерлися до його будинку i змушують мешканцiв вiддати iм грошi, опускаючи ноги жертв у розжарене вугiлля. Тодi з’явилася герцогиня Абранте, секретарем якоi вiн був увi снi.

8. Йому на чоло крапнули водою. – Вiн в Італii, упрiвае зi спеки i п’е бiле вино з Орвiето.

9. йому в обличчя свiтять свiчкою крiзь аркуш червоного паперу. – Йому сниться спека, а тодi вiн знову переживае шторм, у який колись потрапив, перетинаючи Ла-Манш.

Д’Ервi де Сен-Денi (d’Ervey, 1867, 268 i далi, 376 i далi), Weygandt (1893) та iншi також повiдомляють про спроби експериментального викликання снiв.

Чимало авторiв вiдзначають «дивовижну готовнiсть снiв сплiтати раптовi враження з чуттевого свiту у власну картину, яка видаеться послiдовно органiзованою катастрофою» (Hildebrandt, 1875).

«У юностi, – розповiдае той самий автор, – я послуговувався будильником, щоб прокидатися о певнiй годинi, чого вимагала тодi моя робота. Мабуть сотнi разiв дзвiнок цього приладу завершував тривале й цiлiсне сновидiння, нiби спрямоване до логiчно визначеноi неминучоi кульмiнацii».

Я ще матиму нагоду навести три з цих «снiв з будильником» з iншого приводу.

Фолкельт (Volkelt, стор. 68 ф.) розповiдае: «Одному композиторовi снилося, що вiн проводить шкiльний курс i намагаеться щось пояснити своiм учням.

Тодi обертаеться до одного з хлопчикiв i питае: “Ти все зрозумiв?”, на що той вигукуе, як на живiт: “O ja!” [О так!]. Вiн починае сварити учня за крик, аж тут весь клас репетуе: “Orja!”, а тодi: “Eurjo!” i, нарештi: “Feuerjo!”. На цьому вигуку вiн прокинувся, розбуджений реальними криками “Feuerjo!” [22 - «Feuerjo!» (букв. «пожежа» давньонiмецькою) гукають на сполох (на кшталт «Пробi!»).