По той бік принципу задоволення

По той бiк принципу задоволення

Зигмунд Фройд

Зарубiжнi авторськi зiбрання

«По той бiк принципу задоволення» – збiрка наукових праць, якi були опублiкованi у 20–30 рр. ХХ столiття й присвяченi розгляду понять «свiдоме» та «несвiдоме». Його висновок стосовно наявностi у несвiдомому потягу до смертi, що базувався на аналiзi поведiнки ветеранiв та iнвалiдiв Першоi свiтовоi вiйни, й сьогоднi е актуальним для терапii травматичних неврозiв та е шляхом розумiння природи неврозу нав’язливих станiв, меланхолii та депресii.

У своiй працi «Я i Воно» З. Фройд розкривае суть класичноi для психоаналiзу моделi психiки, складовi якоi Воно – несвiдоме, Я – свiдоме, або Его та Над-Свiдоме – Супер-Его, або Цензор та iх взаемодiя.

У статтi «Майбутне однiеi iлюзii» – однiй iз пiзнiх праць науковця – з погляду психоаналiзу розглянуто вплив моральних чинникiв на взаемини всерединi суспiльства та причини виникнення релiгiйних вiрувань.

Зигмунд Фрейд

По той бiк принципу задоволення

© В.

 Б. Чайковський, переклад украiнською, 2019

© О. А. Гугалова-Мешкова, художне оформлення, 2019

© Видавництво «Фолiо», марка серii, 2019

По той бiк принципу задоволення

І

У теорii психоаналiзу ми, не вагаючись, приймаемо твердження, що перебiг психiчних процесiв автоматично регулюеться принципом задоволення [Lustprinzip][1 - Ужитий автором термiн Lustprinzip iнодi перекладають як «принцип насолоди», оскiльки у нiмецькiй мовi слово Lust переважно використовуеться у значеннях «жадання», «насолода»; однак у Фройда термiнологiчно Lust у загальнiшому значеннi (вiдчуття) задоволення, завжди передбачае наявнiсть пари, Unlust – у так само загальному значеннi (вiдчуття) невдоволення, а такий дуалiзм втрачаеться за iнтерпретацii Lust як «насолоди» й Unlust як «вiдрази» (прим.

пер.).], коли будь-який процес, що викликае неприемне почуття невдоволення [Unlust] i подальше збудження, скеровуе органiзм на зменшення цiеi напруги шляхом усунення неприемного чинника або створення вiдчуття задоволення [Lust]. Розглядаючи дослiджуванi психiчнi процеси у контекстi такого характеру iх перебiгу, ми запроваджуемо у свою роботу «економiчний» погляд. На нашу думку, теорiя, що, крiм топографiчного та динамiчного аспектiв, бере до уваги ще й економiчний[2 - Тут i далi, згадуючи про «економiчний» аспект психiчного явища, автор мае на увазi баланс набуття/витрати органiзмом користi у виглядi, наприклад, задоволення (прим. пер.).