Психологія мас

Єдинi важливi змiни, через якi вiдбуваеться оновлення цивiлiзацiй, стаються в iдеях, поняттях i вiруваннях. Значнi iсторичнi подii е лише видимими наслiдками невидимих змiн у думках людей. Цi змiни, однак, стаються нечасто через те, що наймiцнiше у кожнiй расi – це спадковi основи ii думок.

Сучасна епоха е одним з таких критичних моментiв, коли людська думка готуеться до змiн. У основi цих змiн е два головних фактори. Перший – це руйнування релiгiйних, полiтичних i соцiальних вiрувань, котрi дали початок усiм елементам нашоi цивiлiзацii; другий – це виникнення нових умов iснування й зовсiм нових iдей, що стали наслiдком сучасних винаходiв науки й промисловостi.

Ідеi минулого, хоча й наполовину зруйнованi, ще все достатньо потужнi; тi iдеi, котрi мають змiнити iх, поки що знаходяться в перiодi свого становлення – ось чому сучасна епоха – час перехiдний i анархiчний.

Нелегко передбачити, що може утворитися з такого перiоду, котрий мимоволi мае хаотичну натуру. Якими будуть основнi iдеi, на котрих засновуватимуться новi спiльноти, що змiнять нас? Ми цього поки що не знаемо.

Але ми вже тепер можемо бачити, що при своему становленнi iм доведеться зважати на нову силу, останню повелительку сучасноi епохи – могутнiсть мас. Ця сила з’явилася на руiнах багатьох iдей, котрi вважалися колись iстинними, а тепер зникли, багатьох сил, зруйнованих послiдовно революцiями, i, очевидно, готова поглинути й решту. І у той час, коли нашi давнi вiрування хитаються й зникають, старовиннi стовпи суспiльства падають один за одним, могутнiсть мас е тiею единою силою, котрiй нiчого не загрожуе i значення котроi стае все бiльшим.

Щонайбiльше столiття тому традицiйна полiтика держав i суперництво монархiв були головними факторами подiй. Думку мас не брали до уваги, зрештою, ii й не було. У наш час на полiтичнi традицii, на особистi схильностi монархiв, на iхне суперництво бiльше не зважають, навпаки, голос натовпу стае переважаючим. Маси диктують урядовi його поведiнку, й саме до iхнiх побажань вiн намагаеться прислухатися.

Вступ народних класiв на арену полiтичного життя, тобто, насправдi iх поступове перетворення на керiвнi класи, е однiею з найвидатнiших рис нашоi перехiдноi епохи.

Цей вступ спричинений насправдi не всезагальним подаванням голосiв, котре протягом тривалого часу не мало самостiйноi, панiвноi ролi й легко пiдпадало пiд стороннi впливи.