Казка про чарівну птицю, яка дає силу

Казка про чарiвну птицю, яка дае силу

Нина Бобо

Як я втомився бути не як усi, У чорнiй бiдi, в забутiй норi.Кому-то допоможе малина в бiдi, жити не як всi, плисти не як всi.Малина в бiдi, малина в бiдi, знае вiдповiдь, вiрну вiдповiдь, – спiвае маленький чорний жабеня Іолант Бруч. Вiн вiдправився в смiливу i небезпечну подорож, щоб пiти вiд тих, хто постiйно насмiхалися, коли вiн хотiв бути добрим i корисним. Чи зможе птах Чигидук допомогти йому знайти силу, щоб пробачити тих, хто ображав його багато рокiв, коли вiн жив як незвичайна жаба на болотах Квебека?

Нина Бобо

Казка про чарiвну птицю, яка дае силу

Не так давно, майже в наш час, бiля пiднiжжя гiр Квебека серед кленових лiсiв i iскристих рiчок жила сiм'я Бруч.

Це були веселi зеленi жаби. Кожного доброго ранку, коли сонце ласкаво обiймало землю тонкими променями, Жак Бруч вибирався з теплоi жаб'ячоi норки i ласував соковитими комариками. Був вiн добрим i сильним хижаком.

Жак розумiв всю вiдповiдальнiсть священноi ролi жаб, довiреноi йому Творцем.

Комарi боляче кусають людей, тому вiн трудився день i нiч, полюючи на болотi.

Все було добре у Жака, поки не трапилася одна бiда. У великому веселому сiмействi Бруч народився незвичайний пуголовок. Чорного кольору в блакитну цяточку. Всi iншi жабенята були коричнево-зеленi, все росли веселими i голосистими, а цей малюк хоча i створював враження спокiйного жабеня, але насправдi всерединi вирувала сила ледве приборкана. Думали не один день батьки-жаби, як же назвати незвичайного малюка.

Дивляться, а вiн постiйно штовхае щось, туди-сюди.

"Назвемо його Іолант Бруч. Нехай сила малюка принесе нашiй родинi щось нове", – так подумали жаби.

Йшов рiк за роком, вирiс Іолант, оточений тихими водами рiдного болота. Не всiм подобався його сильний завзятий характер, тому що вiн частенько мiг плечем штовхнути плече братика. А як вiдчути тепло братньоi любовi?

Шкурка у Іоланта Бруча була не така, як у його друзiв.

Вмiла вона випускати отруйну рiдину, щоб захистити його вiд чиеiсь нерозумноi пащi. Тому часто був вiн один. Зариеться в нiрку на болотi, працюе день за днем, ловить комарикiв, рятуе свiт вiд шкiдникiв.

Засумував дядечко Жак Бруч. Хвилюеться, сумуе. Не знае, як допомогти племiннику.

Прискакав вiдвiдати хворого Жака веселий стрибунець Дiего Клой, близький друг чорного жабеня. Вiн жив недалеко, у великiй норi, на березi сусiднього болота.