Психологія людських спільнот

Нiщо, втiм, не дае приводу передбачити, що до неi скоро приступлять професiйнi психологи. Вони все бiльше i бiльше полишають сьогоднi те, що було колись iх галуззю, щоб присвятити себе анатомiчним i фiзiологiчним дослiдженням. Анатомувати мiзки, дослiджувати пiд мiкроскопом клiтини, визначати закони, якi зв’язують збудження i реакцiю, – все це належить до загальноi фiзiологii, i стосуеться однаково жаби i людини, але залишаеться без всякого близького або вiддаленого застосування у пiзнаннi психологiчного складу рiзних типiв нашого виду.

Тому не можна не заохочувати такi твори, як цiкаве дослiдження Поллака «Les caracteres», яке щойно побачило свiт.

Хоча розмiри нашоi працi дуже обмеженi, вони все-таки дозволять нам показати на кiлькох абсолютно ясних прикладах, якою мiрою характер народiв визначае iх долю. Я також покажу на iнших прикладах, що, всупереч всiм iсторичним поглядам, психiчний склад рас, коли вiн вже утворився, мае майже настiльки ж стiйкi ознаки, як анатомiчнi ознаки видiв.

З психiчного складу рас випливае iх розумiння свiту i життя, а вiдповiдно, iх поведiнка i, нарештi, iх iсторiя.

Сприймаючи певним чином враження вiд зовнiшнiх речей, кожен iндивiд вiдчувае, мислить i чинить цiлком iнакше, нiж будуть вiдчувати, мислити i дiяти тi, хто мають абсолютно вiдмiнний психiчний склад. Звiдси випливае, що психiчнi органiзацii, побудованi за абсолютно рiзними типами, не можуть досягти повного злиття.

Столiтнi зiткнення рас головною своею пiдставою мають непримиреннiсть iхнiх характерiв.

Нiчого не можна зрозумiти в iсторii, якщо не маеш постiйно на увазi, що рiзнi раси не можуть нi вiдчувати, нi мислити, нi вчиняти однаково, нi, отже, розумiти одна одну. Без сумнiву, рiзнi народи мають у своiх мовах спiльнi слова, якi вони вважають синонiмами, але цi спiльнi слова пробуджують у тих, хто iх слухае абсолютно не схожi почуття, iдеi, способи мислення. Потрiбно пожити з народами, психiчний склад яких вiдчутно вiдрiзняеться вiд нашого, навiть вибираючи мiж ними тiльки осiб, якi розмовляють нашою мовою i якi отримали наше виховання, щоб зрозумiти глибину прiрви, що iснуе мiж психiчним складом рiзних народiв.

Можна i без далеких подорожей скласти собi про це деяке уявлення, констатуючи глибоку психiчну вiдмiннiсть, яка iснуе мiж цивiлiзованими чоловiком i жiнкою, навiть в тому випадку, коли остання дуже освiчена. Вони можуть мати спiльнi iнтереси, спiльнi почуття, але нiколи – однакових асоцiацiй iдей.