В оточенні ідіотів, або Як зрозуміти тих, кого неможливо зрозуміти

Користуючись нагодою, я хотiв би подякувати Суне Гелльбергу та Едуарду Левiту за допомогу та люб’язне надання матерiалiв iхнiх тренiнгiв. Використовуйте цю книгу як вступ до теорii людськоi комунiкацii. Все iнше – на ваш розсуд.

Немае значення, наскiльки дивним це може виглядати – у принципi, все нормально. Поведiнка…

…вiдносно передбачувана. Але:

У типових ситуацiях людина реагуе в звичайнiй для себе манерi. Неможливо спрогнозувати кожну гiпотетичну реакцiю до того, як вона даеться взнаки.

… е частиною шаблону.

Нашi реакцii часто вкладаються в рамки одного шаблону. Отже, ми маемо з повагою ставитися до моделей поведiнки оточення, водночас розумiючи власну.

… непостiйна та залежить вiд багатьох факторiв.

Ми повиннi вчитися слухати, виражати своi думки ясно, вiдчувати, що е необхiдним у певний момент спiлкування. Кожен може пiдлаштовуватися пiд ситуацiю.

… е такою, яку можна прослiдкувати.

Ми повиннi вмiти спостерiгати та трактувати бiльшiсть моделей поведiнки, навiть не будучи психологами-аматорами.

Висновки робiть самостiйно

…е такою, яку можна розшифрувати.

Ми повиннi вчитися розумiти, чому в певних ситуацiях люди дiють саме в такому ключi.

… е iндивiдуальною.

Незважаючи на вiдомi шаблони та моделi, поведiнка кожноi людини унiкальна, як унiкальною е i сама особистiсть.

… е такою, яку можна пояснити.

Розпрощайтеся iз заздрiстю та скаргами. Вчiться толерантностi та розвивайте терпiння – як стосовно самих себе, так i стосовно iнших.

Глава 2

Чому ми стали тими, ким е зараз?

Питання: як моделюеться той чи iнший тип поведiнки? Чому люди настiльки рiзнi? В усьому доводиться розбиратися. А якщо дуже коротко: вiдповiддю е комбiнований вплив спадковостi та довкiлля.

Основи тiеi моделi поведiнки, яка стане домiнантою в дорослому вiцi, були закладенi ще до нашого народження. Особливостi темпераменту та риси характеру, якi ми успадкували, впливають на нашу поведiнку, та всi вони е складовою процесу, що розпочався вже на генетичнiй стадii.

І хоча його природа досi е каменем спотикання серед вчених, бiльшiсть погоджуеться з важливiстю фактору генетики при формуваннi характеру людини. Мало того, що ми успадковуемо риси наших батькiв, ми успадковуемо ще й вiдтiнки характеру наших дiдусiв та бабусь, а також – тiею чи iншою мiрою – iнших наших родичiв. Згадайте, рано чи пiзно всi ми чуемо фразу про те, що виглядаемо чи говоримо, як тiтка або дядько.