Фундаментальні концепції психоаналізу

Пiд цим я маю на увазi пацiента найвищого типу: iнтелектуально, морально i в усiх iнших сенсах. Психоаналiтична терапiя нiчого не може вдiяти з дефективним. Щоб отримати помiтну користь вiд лiкування, особа мае бути принаймнi середнього типу.

Як зазначалося вище, спробувавши виявити джерело симптому за допомоги вiльних та неперервних асоцiацiй пацiента, ми натрапили на шлях, захаращений купою проблем. Необхiдно з’ясувати багато речей перед тим, як ви матимете можливiсть судити про пацiента, спираючись лише на вiдомостi, отриманi вiд нього.

У цiй купi матерiалу легко загубитися, втiм, ви однаково маете пiзнати його справжнiй сенс. Якщо ви спробуете дослiдити актуальнi вiдомостi, якi надасть особа, щойно ви запропонуете розказати все, що спадае iй на думку, то зiштовхнетеся з дуже дивним станом речей. Адже притьмом стане зрозумiло, що у свiтi немае такоi речi, як ясний мислитель. Думки в розумi пацiента безладно перемiшанi, вiн вiдчувае, що може виглядати дурнувато смiшним, якщо спробуе iх описати. Природно збентежений, вiн шукатиме притулку в тишi. Окрiм цього, йому на думку спадатимуть певнi збочення, це насправдi дуже делiкатний предмет, про який нiхто не любить говорити. У такий спосiб виникае чимало речей, якi здаються пацiенту геть нерелевантними: сiмейнi «скелети» та маленькi похованi секрети, про якi лiкарю знати не слiд. Ба бiльше, саме те, що ви шукаете, придушене й утримуеться ланцюгами в несвiдомому. Як ми вже говорили, в певнiй частинi психiки е захисний механiзм, який не дозволяе всьому цьому виринути на поверхню. Ви не повиннi про це знати, адже якби знали, це завдало би вам болю. Інша значна проблема полягае в тому, що однаковi слова для рiзних людей дуже часто мають рiзнi значення. Немае двох iндивiдiв, якi розмовляли би цiлком однiею мовою. Кожен мае власний шлях для висловлювання думок. Кожен мае свiй спосiб реагування на цей свiт. У будь-якiй родинi е певнi вирази, якi не здатна зрозумiти невтаемничена особа. У кожному домi е щось на кшталт вiльного масонства. Однак найбiльшою проблемою е те, що мова, яку ми надибуемо в несвiдомому, вiдрiзняеться вiд мови нашого щоденного життя. Менi йдеться про те, що несвiдомi поняття (conceptions)мають iнакшi форми вираження, на вiдмiну вiд тих, що належать свiдомому життю, я матиму нагоду продемонструвати це, коли ми розглядатимемо сновидiння. Тож перед тим, як ми зможемо дiстатися осердя ситуацiй, усiх iх слiд поглибити, проаналiзувати, розробити, зважити та зрозумiти.