Фундаментальні концепції психоаналізу

Я також намагався, як мiг, уникати технiчних виразiв i не завдав собi клопоту захарастити цей том великою кiлькiстю посилань, як того обов’язково вимагають вiд книжок, звернених до професiоналiв, але кожен, хто знае, чим я займаюся, розумiе, що всi моi книжки спираються на засади, якi заклав проф. Фройд, i вiдсилають до його праць за докладнiшою й бiльш технiчною iнформацiею.

Мiстер Сиднi М. Франкел, один iз моi студентiв, допомiг менi цiнними порадами, а також звiльнив мене вiд укладання предметного покажчика в цiй книжцi.

Я йому за це дуже вдячний.

    Листопад, 1921

Роздiл 1

Катарсичний метод «…ми живемо висловлюючись…»

Психоаналiз – це термiн, що його ретельно розробили професор Зигмунд Фройд та його учнi. Етимологiчно вiн означае аналiз душi

(mental analysis). Нам вiдомi рiзнi типи психоаналiзу, але тут ми розглянемо особливу аналiтику душi, що працюе з особливими iнструментами. Ідеться про розбiр (analysis) нормальноi та патологiчноi (abnormal)

активностi за допомоги чiтко визначеного методу на пiдставi аналiзу сновидiнь, психопатологiчних дiй, галюцинацiй, марень та психiчних нападiв усiх видiв, якi ми бачимо у сферi патологiчного.

Вiд початку ii опрацювання завдячуе роботi з так званими граничними випадками психiчних хвороб. Інакше кажучи, проф. Фройд мав до дiла з неврозами, що iх звичайний лiкар знае пiд назвами неврастенii, iстерii, нав’язливих станiв (obsessions) та фобiй. Аби цiлком зрозумiти, як розвивався предмет психоаналiзу, також бажано сказати кiлька слiв про ранню iсторiю психiчних хвороб.

Короткий огляд нервових та психiчних хвороб

Першi науковi описи божевiлля датованi 460 роком до Р. Х. У цей час Гiпократ розглядав психiчнi порушення як патологii (abnormalities), спричиненi пошкодженням головного мозку. Потому запала тривала пауза. Хоча ми й можемо звернутися до клiнiчних описiв Аретея

(60 р.

), Галена

(160 р.) та багатьох iнших, упродовж Середньовiччя нашим предметом не лише легковажили, але й украй його занедбали. Із божевiльними людьми поводилися найжорстокiше, вважаючи одержимими, iх заарештовували й страчували, наче злочинцiв. Проте з розвитком цивiлiзацii божевiлля починае привертати до себе дедалi бiльше уваги, й 1792 року паризький професор Фiлiп Пiнель

домiгся скасування практик ув’язнювання.