Мій бос – ідіот

Протягом наступних рокiв на цю тему звичайно ж з’являться новi iдеi, бо йдеться про керування. Я зосередився на тих методах, що успiшно застосовував сам. Щоб зробити книжку якомога бiльш читабельною та легкою для сприйняття, я намагався бути скiлькимога конкретнiшим. Ви можете ii читати з блокнотом i ручкою для попутних записiв i нотаток. Або чому б вам i не робити примiток просто по ходу тексту в самiй книжцi?

Усе, що ви прочитаете у цiй книжцi, грунтуеться на тому, що, на мою думку, е вирiшально важливим для створення найефективнiшоi взаемодii мiж начальниками та iхнiми пiдлеглими.

З власного досвiду я знаю, що краще мати будь-який план керiвництва, нiж не мати жодного. За мить ви дiзнаетесь про мiй план.

Нарештi, раджу сприймати цю книжку як вступ до теми керування, бо у цих трохи бiльше як тридцять одному роздiлi я встигну тiльки торкнутися верхiвки айсберга. Проте, якщо ви хочете дiзнатися бiльше, рекомендую ознайомитися з перелiком додатковоi лiтератури, який я подаю в кiнцi книжки.

Саме так я й робив, коли заглиблювався в тему, що стала моею найбiльшою пристрастю в життi.

Приемного читання!

Томас Ерiксон

Вступ

Чому вам варто прочитати цю книжку?

Будьмо чесними: свiт сповнений поганих начальникiв. Тiмлiди, керiвники груп, команд, начальники вiддiлiв, керiвники пiдроздiлiв, директори органiзацiй, голови офiсiв, керiвники апарату, заступники директорiв, виконавчi директори та начальники над виконавчими директорами. Інодi йдеться про президента правлiння в акцiонерному товариствi, який водночас е керiвником якоiсь спортивноi органiзацii.

На кожному рiвнi, в кожнiй компанii ми бачимо начальникiв, якi справдi опинилися в неправильному мiсцi. Вони створюють проблеми собi та своiм колегам, вони – некомпетентнi та наiвнi. В нас також е начальники, якi аж занадто приемнi, i такi, що е вiдвертим втiленням зла. Деякi навiть не хочуть дiзнаватися iмена своiх колег, а iншi просто тiкають вiд вiдповiдальностi. Деякi з них такi невмiлi, що компанiя в принципi працювала б краще без них.

Цi люди – непотрiбнi начальники. Це тi, кого ми насправдi не потребуемо i без яких могли б виконувати свою роботу краще. Це тi, хто не приносить своiй компанii нiчого iншого, крiм головного болю та стресу.

Колись говорили, що завдання начальника було простим: керувати роботою й розподiляти ii. Якщо це вдавалося, то вважалося, що з начальницькою роботою ця людина справлялася.