Психологія сексуальності

в) Вони випадково iнвертованi, тобто за певних зовнiшнiх умов, серед яких на першому мiсцi стоять недоступнiсть нормального статевого об’екта та наслiдування, вони можуть обрати сексуальним об’ектом особу однiеi з ними статi й у такому сексуальному актi отримати задоволення.

Інвертованi надалi проявляють рiзне ставлення у своему розумiннi особливостi власного статевого потягу. Деякi з них ставляться до iнверсii як до чогось буденного, подiбно до того, як нормальний ставиться до прояву свого лiбiдо, й енергiйно вiдстоюють ii рiвноправ’я поряд iз нормальним.

Іншi ж обурюються фактом своеi iнверсii та вiдчувають ii як хворобливу нав’язливiсть[1 - Такий опiр нав’язливостi iнверсii може скласти умову, що сприяе терапевтичному впливу за допомогою навiювання або психоаналiзу.].

Іншi варiацii стосуються тимчасових стосункiв. Або iнверсiя iснуе в iндивiда з давнiх-давен, наскiльки вистачае його спогадiв, або вона проявилася у нього лише певноi митi до або пiсля статевоi зрiлостi[2 - З рiзних сторiн цiлком правильно вказувалося, що автобiографiчнi данi iнвертованих про час настання iхньоi схильностi до iнверсii не заслуговують на довiру, позаяк вони можуть витiснити зi своеi пам’ятi доказ iхнього гетеросексуального вiдчуття; психоаналiз пiдтвердив цю пiдозру щодо доступних йому випадкiв iнверсii, змiнивши iхнiй анамнез усуненням дитячоi амнезii.

]. Цей характер зберiгаеться на все життя, або тимчасово зникае, або становить окремий епiзод на шляху нормального розвитку. Вiн може також проявитися в пiзньому вiцi пiсля закiнчення тривалого перiоду нормальноi статевоi дiяльностi. Спостерiгалися також перiодичнi варiацii мiж нормальним та iнвертованим сексуальним об’ектом. Особливо цiкавi випадки, в яких лiбiдо змiнюеться в сенсi iнверсii пiсля того, як був набутий болiсний досвiд iз нормальним сексуальним об’ектом.

Цi рiзнi ряди варiацiй загалом iснують незалежно один вiд одного. Щодо крайньоi форми, можна завжди стверджувати, що iнверсiя iснувала вже з дуже раннього вiку i що ця особа цiлком мириться iз цiею своею особливiстю.

Багато авторiв вiдмовилися б об’еднати в одну групу перелiченi тут випадки i вважали б за краще пiдкреслювати вiдмiннiсть у межах цiеi групи замiсть властивого всiм групам загального; це залежить вiд iх прiоритетного погляду на iнверсiю. Однак якими слушними не були б такi подiли, все ж необхiдно визнати, що е безлiч перехiдних ступенiв, тому нiби самi по собi напрошуються розмiщенню в ряди.