Усе буде бадмінтон! Історія та постаті українського бадмінтону

Украiнськi бадмiнтонiсти зiграли першу скрипку на бiльшостi з них.

Днiпропетровськi майстри – Борис Баршах i його учениця Надiя Литвинчева

Борис Маркович Баршах (1937–1987) – один iз провiдних бадмiнтонiстiв Украiни 1960-х рокiв, багаторазовий чемпiон i призер чемпiонатiв УРСР, почесний майстер спорту. У 1966 роцi став бронзовим призером чемпiонату СРСР в парi з Миколою Пешехоновим, а 1969-го став срiбним призером чемпiонату СРСР в одиночнiй категорii, програвши у фiналi Вiктору Швачку.

Випускник гiрничого iнституту Баршах починав тренуватись в «Метеорi» в Анатолiя Гайдука, а потiм перейшов до товариства «Буревiсник» i працював викладачем на кафедрi фiзичного виховання iнженерно-будiвного iнституту.

Колишнiй штангiст Баршах володiв гарматним ударом, який схиляв на його користь чимало двобоiв. Вiн був загальним улюбленцем, людиною веселоi вдачi, завжди з ним був блокнот з анекдотами.

На жаль, Борис передчасно пiшов iз життя: влiтку 1986 року був у Киевi на курсах пiдвищення квалiфiкацii тренерiв в Інститутi фiзкультури, купався на Днiпрi та спiймав свiжу радiацiю з Чорнобиля.

Як тренер Борис Баршах пiдготував у «Буревiснику» Надiю Литвинчеву, 11-разову чемпiонку СРСР.

Першi чемпiонати СРСР

На початок 1963 року вже понад 16 тис. радянських спортсменiв обрали бадмiнтон своею основною спортивною спецiальнiстю. Зокрема, в Украiнi регулярно тренувались у спортивних секцiях i виступали на змаганнях 4606 осiб (другий показник пiсля РСФСР).

Додамо, що на той час на весь Радянський Союз було всього 10 платних тренерiв бадмiнтону, а громадських iнструкторiв – 827 i спортивних суддiв – 744. Авангард бадмiнтонiстiв становили вже 68 першорозрядникiв. Настав час виявляти сильнiших.

Перший чемпiонат СРСР вiдбувся в Москвi в спортивному залi ЦСКА на Комсомольському проспектi у вереснi 1963 року. В турнiрi взяли участь 128 спортсменiв (96 чоловiкiв i 32 жiнки) з 30 мiст 11 союзних республiк.

Срiбний призер першого чемпiонату СРСР Юрiй Єрмолаев згадував: «Чемпiонат був „дерев’яним”: усi виступали з дерев’яними ракетками, натягнутими рибальською волосiнню. Потрiбно було грати тiльки в бiлому. І тi, хто мав бiлi шорти, та ще й сорочку, а не майку, вважалися просто законодавцями моди. На ногах у нас було те саме – рiзне.