Казки

Славетний казкар Ганс Крiстiан Андерсен народився 1805 pоку в Данii, у маленькому мiстi Оденсе, на островi Фюн…Бiдна комiрчина, заставлена верстатами та рiзним iнструментом шевця-батька, пiд вiкном горища, на ринвi, – ящик iз землею. Там ростуть цибуля та петрушка – увесь город матерi. Бiля хатинки один кущик агрусу – садок для хлопчика Ганса, який дивиться на навколишнiй свiт то гостро спостережливими, жвавими, то задумливими, мрiйливими очима.

Батько й мати цiлiсiнький день працюють, усе життя борючись зi злиднями, i сусiди частенько жалiють i молодих батькiв, якi ледве зводять кiнцi з кiнцями, i маленького худорлявого хлопчика.

А хлопчик почувае себе найщасливiшою у свiтi дитиною. Їхня тiсна комiрчина здаеться йому багатою i розкiшною, адже на всiх стiнах висять чудеснi картинки, а над верстатом – навiть поличка з книжками. Таке не у кожного е! На дверях намальований чудовий краевид, i хлопчик годинами дивиться на нього, гуляе мiж тiнистими деревами, плавае в спокiйному озерi, зображеному там.

Батьки дуже любили свою едину дитину. Весь вiльний час тато вiддавав синовi, гуляв з ним, робив йому рiзнi iграшки. Були у Ганса i рухливi млинки, i мальовничi панорами, i ляльки, що кивали головами. А вечорами, коли тiнi у кутках убогоi комiрчини густiшали, батько читав дружинi i синовi цiкавi книжки – байки Лафонтена, комедii Гольберга, а найчастiше товсту i дуже цiкаву збiрку казок «Тисяча i одна нiч». Чи не найбiльше в життi любив маленький Ганс слухати цi батьковi читання i мрiяти при тьмяному свiтлi домашнього гасничка.

Любив хлопчик i спостерiгати веселi розваги мiсцевих ремiсникiв та матросiв.

У старовинному мiстi Оденсе збереглося багато давнiх звичаiв, якi вже перевелися i в столицi Данii Копенгагенi, i по iнших великих мiстах. По-особливому вiдзначали ремiсники i городяни мiста рiзнi урочистi цеховi подii. Вони, наприклад, влаштовували гучне своерiдне свято в день перемiщення вивiсок. Усi цеховi майстри, пiдмайстри, учнi йшли шумливою процесiею з прапорами i списами вулицями мiста, а на списах жовтiли лимони, майорiли барвистi стрiчки.

Попереду всiх з рiзними вихилясами бiг Арлекiн, видзвонюючи бубонцями, а за ним поспiшали iншi витiвники. Цiкавими були розваги матросiв. Вони гуляли у свята вулицями Оденсе з музикою i прапорами. Їхня гулянка завжди закiнчувалася боротьбою двох молодих шибайголiв на дошцi, перекинутiй з одного човна на другий.