Противоборчi Сили

Пам'ятайте: Всесвiт привертае увагу людини, але саме ми повиннi пiти на це i довести, що ми гiднi. Це те, що я зробив. Я пiднявся на гору, пройшов три випробування, увiйшов у печеру, пройшов пастки, i дiстався до мiсця призначення. Я проходжу крiзь лабiринт, але це не робить мене щасливим, бо я вже пройшов це випробування. Я маю намiр шукати новi горизонти. Я пройшов близько двох миль (приблизно 3,218 км) мiж секретною кiмнатою, другим i третiм випробуваннями, i пiсля того, що я зробив це, я почуваю себе трохи втомленим.

Я вiдчуваю, як пiт тече вниз; Я також вiдчуваю тиск повiтря i низьку вологiсть. Я пiдхожу до нiндзя,- свого великого супротивника. Вiн все ще здаеться збитий з нiг. Менi шкода, що я так поставився до вас, але моя мрiя, моя надiя i моя доля на кону. Треба приймати важливi рiшення у важливих ситуацiях. Страх, сором та мораль тiльки те, що отримуешь замiсть того, щоб допомагати. Я глажу його обличчя, i намагаюся вiдновити життя в його тiлi. Яроблю це, тому що ми вже не супротивники, а супутники в цьому епiзодi. Вiн пiднiмаеться i низьким поклоном вiтае мене. Все залишилося позаду: боротьба, нашi "протидiючi сили", нашi рiзнi мови та нашi чiткi цiлi. Ми живемо в ситуацii, що несхожа на попередню. Ми можемо розмовляти, розумiти один одного, i хто знае, може навiть станемо друзями. Як каже наступне прислiв'я: зроби свого найзапеклiшого ворога найлiпшимi вiрним другом. Нарештi вiн обiймае мене, прощаеться i бажае менi удачi. Я вiдповiдаю взаемнiстю. Вiн продовжуватиме формувати частину таемницi печери, а я буду складати частину таемницi життя i свiту. Ми "протидiючi сили", що знайшли один одного. Це моя мета даноi книги: об'еднати "протидiючi сили". Я продовжую йти галереею, що веде до першоi кiмнати. Я вiдчуваю себе впевненою i абсолютно спокiйною, на вiдмiну вiд того, коли я вперше увiшов до печери. Страх, темрява i непередбачене, - це все лякало мене. Три дверi, якi означали щастя, страх i невдачу, допомогли менi розвинути i зрозумiти сенс речей. Невдача являе собою все те вiд чого ми тiкаемо, не розумiючи чому. Невдача завжди повинна бути моментом пiзнання. Це момент, коли людина розумiе, що вона не е досконалою, що шлях все ще не легкий, - це i момент вiдновлення. Це те, що ми повиннi завжди робити: переродись. Вiзьмiть, наприклад, дерева: вони втрачають листя, але не свое життя.Давайте робити , як вони: сдiдувати метаморфозам. Життя вимагае цього. Страх присутнiй кожного разу, коли ми вiдчуваемо загрозу або пригнобленi.