Сюрпризи долі

Хiба можна птахiв переконати ходити пiшки?

– Гаразд, ти, як завжди, переконливий. А де той диск з кантатою Баха «Змагання мiж Аполлоном i Паном», подарований Пантелiем?

– Не пам’ятаю, куди його заховав, може, потiм знайду. Я щось зовсiм забув про нього, до речi, менi завжди подобався вислiв Плутарха «Помер великий Пан», – зло пхикнув Жорж.

– Я не можу погодитися з цiею фразою, оскiльки Пан символiзуе Всесвiт, е тим, хто сотворив свiтову гармонiю i ототожнений з Космосом. Ще Бекон писав про цього бога дикоi природи, який тримае в руках символи гармонii i влади: сопiлку з семи тростинок i посох.

– Як би менi хотiлося побачити цю чудову краiну, – замрiяно промовила Олена.

– От i приiжджайте, у мене е свiй будинок, живу сам.

– А ти так i не одружився! – вигукнув Жорж.

– Як бачиш, нi, i поки що не маю намiру. Самому жити значно лiпше, нiкому не потрiбно сповiдатися.

– Ну, це до часу, друже.

– Не знаю, може таки наважуся, але сiм’я потребуе великих затрат, а я наразi, ще не можу ii утримувати.

– А як же кохання? – втрутилася Олена.

– Кохання в наш час не е причиною для одруження, це рiзнi речi, – вiдповiв Жан.

– Невже ви нiколи не пiзнали кохання?

– Його неможливо пiзнати, ним можна лише милуватися. Кохання наче строкатий метелик, який сидить на квiтцi, його легко скалiчити, досить лише торкнутися пальцями крилець.

– З ваших слiв випливае, що шлюб руйнуе кохання?

– Саме так, адже вiн приземлюе те, що повинно ширяти у вiльному польотi.

Оленi не подобався такий диспут, вона зауважила, як вiд цих слiв засяяли очi в Георгiя. Гiсть наче зрозумiв недоречнiсть своiх висловiв i вирiшив не продовжувати.

– Чому довкола нас тиша! – раптом зiрвався з мiсця Жан. – Я хочу, щоб музика заполонила цей гостинний дiм.

Гiсть дiстав з дорожньоi сумки кiлька дискiв i подав iх Георгiю.

– Вибирай будь-який навмання.

Помешкання наче засвiтилося пiсля перших акордiв Concerto Grosso B-minor Вiвальдi, вiд чого Жановi очi засяяли особливим вогнем.

– Хiба це не диво? Прислухайтеся, як звуки проникають у кожну клiтинку душi. Ця могутня сила огортае нас потужним снопом сонячного промiння. Якби кожну дитину з народження навчали слухати музику, то цi рожевощокi малюки у дорослому вiцi нiколи б не перетворилися на негiдникiв. Музика змушуе задуматися про сенс життя i наше покликання. Пiрнайте якнайглибше у води океану вашоi душi.