Шхуна «Колумб»

Наступним рейдом татко повертаеться сюди для детального обслiдування торiанiтових розсипiв, а професор Китаев негайно iде в Москву, де порушить питання про органiзацiю промислу на Лебединому островi.

Новини цi були приемнi Марковi не менш, нiж Людi. Вони розмовляли про те, як на мiсцi Соколиного висiлка виросте нове мiсто, в бухтi побудують великий порт, залiзничнi колii пройдуть по острову i по них пiдуть вагончики з пiском, а вони мусять подбати, щоб тут насадити великий парк i зберегти маленький заповiдничок цiлинного грунту iз хащами, лисицями та пташиним населенням.

Потiм дiвчинка покликала Марка купатися.

– У нас зараз вiдбуватимуться змагання з плавання, – сказала вона, показуючи на гурт пiдлiткiв, що обступили iх.

Юнга заявив, що теж хоче брати участь у змаганнях. Крiм нього i Люди, пливли ще п'ятеро хлопчакiв i трое дiвчаток вiком вiд дванадцяти до п'ятнадцяти рокiв. Всi вони виросли на березi моря, талапались у водi з ранньоi весни до пiзньоi осенi, i хоча не зналися на рiзних стилях та нiколи не чули таких слiв, як «брас», «кроль», «оверарм», «треджен», але чудово й швидко плавали по-жаб'ячому, по-собачому, наввимашки, навстоячки, горiлиць.

Цими ж способами плавав i Марко, але набагато вправнiше. Вiн справедливо вважав себе кращим плавцем на островi. Вiн не знав, як плавае Люда, але гадав, що не дуже добре. Марко вирiшив пливти поволi, дати iншим випередити себе, а потiм ефектно вийти попереду всiх.

В цей час у бухту входили шаланди. Рибалки поверталися з моря з уловом, i плавцi умовились пливти iм назустрiч.

Хто перший допливе до рибалок, той переможе.

По командi Люди плавцi зайшли в воду, вiдiйшли на значну вiддаль вiд берега i вишикувались в ряд. Були вони рiзного зросту, i тому одним вода доходила до пояса, а другим по пахви. На березi стояли меншi дiти. Грицька обрали суддею, i вiн дав сигнал починати, тюркнувши в сюрчок. Плавцi кинулись наввипередки. Марко не поспiшав. Вiн плив по-жаб'ячому, розгортаючи руками воду, i придивлявся, хто як пливе.

Однi плавцi одразу забовтали руками й ногами щосили й вирвалися вперед. Іншi пливли повiльнiше, проте Марко вiдстав i вiд них, бо затримувався навмисне. Та насамперед його увагу привернула Люда. Дiвчина пливла майже так само, як i вiн, але не затримувалась, хоча й не поспiшала. Незабаром Марко опинився позад усiх i почув з берега цюкання та глузливi вигуки на свою адресу. Тодi вiн обернувся, проплив кiлька метрiв пiд водою i, з'явившись на поверхнi, пiшов наввимашки.