Балта – Бруклін – Балтимор. Історії та малюнки з імміграції… (збірник)

Мабуть, iхнi настроi залежать вiд магнiтних бурь… Усi вони – неординарнi, яскравi люди, але дехто з них забувае про свiй талант, коли не отримуе постiйного визнання своеi генiальностi. Визнання може бути у виглядi комплiментiв (чим бiльше, тим краще), а також у формi натовпiв папарацi, аудиторiй i фан-клубiв. Основне – щоб потiк похвал не припинявся, бо баранцям тодi стае дуже сумно й незатишно.

Найбiльша вада баранцiв та, що вони не вмiють слухати, а особливо – чути iнших. Щоб достукатись до овна, треба часом пробити три шари залiзноi бронi… Якщо не допомагають благання й погрози, то зробити це можна так: позбавити норовистого овна якогось позитивного моменту його iснування, наприклад – обiду.

Або ще чогось. Одразу ж тодi баранець загальмуе i задумаеться – що це за непорядок? У той самий момент йому треба висунути ультиматум, i все влаштуеться.

Інша проблема – як переконати баранця в чомусь. Дуже просто. Треба мимохiдь пiдкинути йому потрiбну думку (особливо, якщо та справдi рацiональна), а через два днi вiн радiсно i захоплено видасть ii за свою.

Якщо баранець вiрить, що вiн власним розумом i талантом до чогось дiйшов, для нього це незаперечний факт.

Проблема щей у тому, що баранцi по вiнця набитi абсурдними iдеями, кожна з яких для них унiкальна i неповторна. Тут варто застосувати цензуру: пропускати повз вуха лавину нiсенiтницi, а за потрiбнi iдеi iх хвалити й плескати в долонi. Тодi енергiя баранця спрямуеться в одне рiчище, а не в тисячi.

Декого такий тип поведiнки страшенно дратуе, а декому iмпонуе.

Для мене баранцi наче гарячi породистi лошаки, яких треба об’iздити. Як i всiх молодих коней iх часто заносить, i тодi не обiйдешся без покарання… Але в результатi саме з них можуть вийти «призовi» конi.

Дуже вiд баранцiв страждають люди миролюбнi, спокiйнi, якi всiма силами уникають життевих протистоянь. Вони й мовчать, доки терпiти вже несила, а коли баранцi остаточно сiдають iм на голову – вибухають праведним гнiвом.

А праведний гнiв (особливо чийсь iнший) тiльки пiдливае масла у вогонь…

Як спiвiснувати з баранцями пiд одним дахом? Частково – примусити iх себе чути, частково – махнути на них рукою

i сприймати як ексцентрикiв. Жити поруч з баранцями може бути суперскладно. А може бути й суперкласно. Найбiльш постiйне в стосунках з баранцями те, що з ними не заскучаеш за жодних обставин!

Жив у портовому мiстi один з такоi породи баранцiв, i звали його Рустам.