Доктор Серафікус. Поза межами болю

Що зробило людство, щоб рацiоналiзувати взаемини мiж окремими статями? Власне кажучи, нiчого. Комаха хотiв мати дитину найрацiональнiшим способом, тобто уникнувши того, щоб звертатись у цiй справi до жiнки.

Про свою iдею рацiоналiзувати кохання й шлюб Комаха, сидячи у скверику, якось розмовляв з художником Корвиним.

– Я, – сказав Комаха, – хотiв би мати дитину!

– В чiм справа, – вiдповiв Корвин, – давно вже час! Вiтаю вiд щирого серця! Одружуйся. Цiкаво, хто вона, ця обраниця, що полонила тебе?! Яка-небудь студентка чи, може, хтось iз спiльних наших знайомих? Ладен iти в парi, що це – Валентина Петрiвна!.

.

– Нi, – сказав Комаха, – ти не зрозумiв мене. Я нiчого не сказав, що збираюсь одружуватись. Я хочу мати дитину. Це зовсiм iнша рiч. Ти розумiеш?

– Не дуже!

– Я, – спробував розтлумачити Комаха, – хочу, щоб це сталося без участi жiнки. Менi здаеться, що немае потреби, щоб у дiтородiннi брала яку-небудь участь жiнка.

Гострий нiс Корвина описав елiпсу й застиг у нерухомiй напруженостi.

Корвин поклав долонi на голiвку тростини i, зiгнувши свiй довгий тулуб, сперся пiдборiддям на руки.

Корвин був конструктивiст[21 - Конструктивiзм – авангардистська течiя, що зародилася в архiтектурi й поширилася на iншi види мистецтва у 1920-х – на початку 1930-х рокiв. Характеризуеться суворiстю, геометризмом, доцiльнiстю й економнiстю засобiв, лаконiчнiстю форм i монолiтнiстю зовнiшнього вигляду. В умовах поеднання мистецькоi творчостi з виробництвом конструктивiзм вiдкидае практично не вмотивовану декоративнiсть та схематизуе мову мистецтва.

], i Комашина iдея конструктивного шлюбу зацiкавила його, хоч вiн i не зовсiм уявляв собi практичну можливiсть реалiзацii подiбноi iдеi.

– Думка, безперечно, оригiнальна, – зауважив Корвин, – але менi не зовсiм ясно, яким способом можна було б це здiйснити. Досi, скiльки вiдомо, дiтей родили жiнки.

– Що з того? – спокiйно заперечив Комаха. – Це аж нiяк не факт! Я хотiв би родити сам… Можливiсть заплiднюватись, вагiтнiти i родити без шлюбного акту – це зовсiм не моя iдея.

Я можу назвати низку iмен фiлософiв, що були певнi цього.

Вiн потирав руки i, як пiдсумок цього, стверджував:

– Нi, справдi, чому чоловiк сам без жiнки не може родити дiтей? Я б хотiв мати дитину, не турбуючи в цiй справi жiнку.

Комаха говорив iз таким запалом, що можна було сумнiватися в тому, чи були в нього будь-якi виразнi уявлення про рiзницю мiж чоловiком та жiнкою.