Зелений Генріх

Справа в тому, що ми вiдразу ж рiзко роздiлилися на двi абсолютно рiзнi групи, а саме, на тих, у кого вдома були старшi сестри, i тих, хто не мав цiеi приемноi переваги. Якщо першi всi до одного виявилися спритними танцюристами й незабаром привернули до себе увагу дам, якi хотiли танцювати тiльки з ними, то останнi тупцювали на галявинi незграбно, як ведмедi, i пiсля декiлькох безуспiшних спроб зав’язати знайомство потихеньку втекли з майданчика та зiбралися за заставленим пляшками столом.

Там ми затягнули хвацьку пiсню i вiддалися розгульному солдатському життю, уявляючи себе суворими вояками та жiнконенависниками i намагаючись переконати один одного в тому, що наше молодецтво все ж справляе враження на дiвчаток i що вони частенько поглядають крадькома в наш бiк. Ми бенкетували досить несмiливо та скромно, скорiше з прагнення наслiдувати старших, i не могли подолати настiльки природноi в нашому вiцi вiдрази до надмiрностi; й усе-таки цiеi гулянки було цiлком достатньо для того, щоб у нас заговорили нашi дитячi пристрастi. Виноробство в тiй мiсцевостi було бiльш розвинене, й тамтешнi вина були кращi за нашi; тому нашi юнi сусiди зовсiм iнакше уявляли собi святковi веселощi й дiйсно могли випити бiльше, нiж ми, що повнiстю пiдтверджувало iх репутацiю. Тут-то менi й випала нагода вiдзначитись, i я стрiмголов вiддався цьому бажанню; я був при грошах, i це давало менi необхiдну в таких справах смiливiсть i впевненiсть у собi, так що незабаром моi спiвтрапезники вiдчули до мене певну повагу. Взявши один одного пiд руки, ми пiшли блукати по мiсту i його околицях, заглядаючи в усi розважальнi заклади; чудова погода, святкове пожвавлення i випите вино запаморочили менi голову, зробивши мене балакучим i завзятим, зухвалим i винахiдливим; якщо ранiше я був тишком, звиклим стояти осторонь i мовчати, то тепер я раптом заговорив голоснiше за всiх i якось одразу почав задавати тон, жартуючи зi спiврозмовникiв i невпинно вправляючись у дотепностi, так що навiть найзавзятiшi дотепники, що досi ледь помiчали мене, негайно ж оцiнили належним чином мою винахiдливiсть i стали зi мною незвичайно милi. Усвiдомлення того, що я перебуваю в чужому мiстi й на мене дивляться незнайомi люди, тiльки додавало менi духу.