Зелений Генріх

Зате матiнка була зовсiм пригнiчена; вона прекрасно розумiла, що моя освiта напевно не закiнчилося б так рано, коли б нинi живим був мiй батько, а проте ii обмеженi кошти не дозволяли iй найняти для мене домашнiх учителiв або послати мене вчитися в iнше мiсто, i в той же час вона нiяк не могла придумати, за яку справу менi найкраще взятися; сам же я теж не мiг iще розумно й самостiйно вирiшити питання про вибiр професii, позаяк для цього менi не вистачало того ширшого погляду на життя, якого я змiг би набути саме в старших класах, якби шлях туди не був для мене закритий.

Останнiм часом моi домашнi заняття полягали головним чином у тому, що я малював, олiвцем або фарбами, i в цiй галузi моi взаемини зi школою були теж вельми своерiдними. У школi мене аж нiяк не вважали здiбним до малювання. Цiлими мiсяцями з моеi креслярськоi дошки не сходив усе один i той же аркуш: робота з олiвцем здавалася менi нудним заняттям; змальовуючи якусь величезних розмiрiв голову або орнамент, я довго мучився i досадував на себе; менi доводилося стирати по десять лiнiй, аби знайти одну правильну, забруднений i протертий до дiрок папiр свiдчив про те, з якою неохотою трудився над ним ледачий учень. Але варто було менi тiльки прийти додому, як я вiдразу ж забував про цi невдалi шкiльнi спроби i з жаром брався за мое домашне мистецтво. Пiсля тiеi першоi спроби скопiювати ландшафт я продовжував виготовляти такi акварелi; але позаяк у мене не було бiльше готових зразкiв, то менi самому доводилося винаходити сюжети, i я тривалий час старанно займався цим. На розмальованих кахлях грубки, що стояла в нашiй кiмнатi, я виявив безлiч пейзажних мотивiв: замок, мiст, колонаду на березi озера та iнше щось подiбне; дiвочий альбом моеi матiнки, а також невелике зiбрання старомодних альманахiв часiв ii юностi таiли найбагатшi запаси сентиментальних пейзажiв, якi цiлком гармонiювали з умiщеними пiд ними вiршиками; тут були храми, вiвтарi, лебедi на ставку, закоханi пари в човнi й темнi дiброви, де кожне дерево здавалося менi незрiвнянним зразком граверного мистецтва. Усi цi вкрай наiвнi та, як кажуть, доморощенi красоти становили цiлий поетичний свiт, в якому я черпав моi задуми та проводив щасливi години, ретельно працюючи над iх виконанням.