На нашем сайте вы можете читать онлайн «Зелений Генріх». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Серьезное чтение, Классическая литература, Зарубежная классика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Зелений Генріх

Автор
Дата выхода
23 сентября 2015
Краткое содержание книги Зелений Генріх, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Зелений Генріх. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Готфрид Келлер) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Ґотфрід Келлер (1819–1890) – швейцарський письменник, класик німецькомовної швейцарської літератури. Він отримав визнання ще за життя, відразу ж знайшовши захоплених читачів у Швейцарії і в усіх німецькомовних країнах.
Роман «Зелений Генріх» (1885) належить до тих небагатьох творів світової літератури, які супроводжують письменника протягом усього творчого життя. Досить сказати, що від виникнення задуму до його остаточного втілення минуло понад сорок років.
Це так званий класичний «роман виховання». Так називають твори про життєвий шлях людини, найчастіше молодої, від колиски до здобуття зрілості. Дослідники життя та творчості письменника вважають, що роман цей багато в чому автобіографічний. Герой Келлера, якого називають Зеленим Генріхом тому, що у дитинстві він носив перешитий з батьківської військової форми одяг, проходить шлях пізнання світу і пошуків свого місця в житті. Поступово звільняючись від романтичних ілюзій, багато поїздивши світом, Генріх стає сумлінним чиновником зі стійким переконанням, що краще за Швейцарію країни немає.
Зелений Генріх читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Зелений Генріх без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Тому я нiколи не мiг зрозумiти, чому право пишатися своiм походженням неодмiнно мае бути долею тiльки людей знатних? Що стосуеться мене, то, не будучи аристократом, я все ж почуваюся щасливим подвiйно: адже я можу любити й шанувати своiх батькiв не лише як син, але й за те, що вони були чесними та дуже шанованими людьми, й не соромлюся того, що щоки моi червонiли вiд радiсного знiяковiння, коли вже дорослою людиною, – а я вступив у громадянськi права у скрутний i тривожний час, – я не раз зустрiчав на зборах людей набагато старших за мене, i то один iз них, то iнший поспiшав пiдiйти до мене, щоб потиснути менi руку та сказати, що вiн був колись другом мого батька й дуже радий бачити тепер на цьому мiсцi його сина; пам’ятаю, як до мене пiдходили ще багато й багато iнших, i кожен iз них незмiнно говорив: «Як же, i я знав його», – i бажав менi з честю носити його iм’я.
Тепер, коли я вступаю в пору зрiлостi, коли мiй життевий шлях визначився, я все рiдше мрiю про батька та все частiше обмежуюся тим, що пiдводжу пiдсумок пережитому i лише iнодi, десь у глибинi душi, ставлю собi питання: як учинив би вiн, якби був зараз на моему мiсцi? що сказав би вiн про моi вчинки, якби був зараз живий? Ледве досягнувши полудня свого життя, вiн пiшов назад, у таемничу безодню вiчностi, залишивши в моiх слабких руках сприйняту ним золоту нитку життя, початок якоi приховано вiд усiх, i менi залишаеться тiльки з честю продовжити ii, зв’язавши ii з темним для мене майбутнiм, а можливо, назавжди ii обiрвати – коли й я помру.





