Зелений Генріх

Ми збиралися заiхати навiть до одного сiльського священика, друга дiдуся Якоба, щоб покуштувати його знаменитих домашнiх ковбас, але для цього нам довелося б, звичайно, завчасно заховати мiтлу де-небудь у кущах i удати, нiби ми давно вже хотiли вiдвiдати пана пастора, та ось нарештi й зiбрались, а прийшли ж ми пiшки, добре що погода чудова; зате в будинок однiеi багатоi вiдьми-шинкарки, що жила в iншiм селi, ми вирiшили смiливо в’iхати просто через димар, розраховуючи на те, що вона здуру прийме нас за початкiвцiв чаклунiв, але таких, що вже подають надii, та на славу пригостить своiми смачними коржиками з салом i свiжим медом зi своiх вуликiв.

А по дорозi треба було неодмiнно подивитись, як живуть тi рiдкiснi птахи, що в’ють своi гнiзда на високих деревах i скелях, i вiдiбрати найкращих пташенят, – це було вже справою вирiшеною. Як зробити це без будь-якоi шкоди для себе, на це у нього був свiй секрет, вiн знав заклинання, за допомогою якого можна було повеселитися собi на втiху, а насамкiнець залишити чорта в дурнях.

Щодо примар i привидiв вiн теж був великий знавець, але й тут у нього все оберталося своею смiшною стороною. Якщо iсторiя, про яку вiн розповiдав, була страшною, то i в нiй однаково було щось найвищою мiрою комiчне, а ще частiше справа закiнчувалося тим, що йому вдавалось обдурити нечисту силу, що мучила його, та зiграти з нею якийсь веселий жарт.

Словом, вiн чудово доповнював свою дружину, теж захоплювався рiзними фантазiями, i таким чином менi довелося почерпнути з самого першоджерела все те, що дiти освiчених батькiв зазвичай дiзнаються з навмисно для них оброблених книжок iз казками. Нехай духовна пожива, яку я там знаходив, була не такою невинною, як у цих книжках, i не завжди розрахована на моральнi поняття невинноi дитини, – зате в нiй незмiнно була якась мораль, яка-небудь глибоко людська iстина, а зiбранi панi Маргрет старовиннi речi були для мене справжньою скарбницею в значеннi багатства зорових вiдчуттiв.

Цiлком зрозумiло, що пiд впливом усього цього моя уява дещо передчасно дозрiла i стала бiльш сприйнятливою до сильних вражень, подiбно до того як дiти з простолюддя рано звикають до мiцних напоiв, якi п’ють дорослi.