Зелений Генріх

Лише тепер я зрозумiв до кiнця, що в тi далекi роки я жив немов пiд якимось похмурим i холодним покровом, що приховував вiд мене добру половину навколишнього свiту, отупляв мiй розум i робив мене покiрним i боязким, так що я не розумiв людей i не вмiв висловити того, що я сам думав i вiдчував, а моi наставники бачили в менi загадку i, не знаючи, як до неi пiдступитися, твердили: «Дивний овоч росте в нашому городi, – не знаеш, що з ним i робити!»

Роздiл десятий

Дитячi iгри

Тим охочiше я проводив час наодинцi з самим собою, у своему таемному дитячому маленькому свiтi, який я мимоволi змушений був сам для себе створити.

Матiнка дуже рiдко купувала менi iграшки, думаючи лише про те, як би приберегти кожен зайвий грiш на майбутне, коли я виросту, i вважала непотрiбними всякi витрати, якщо тiльки вони не призначалися на найнеобхiднiше. Замiсть цього вона намагалася розважити мене тривалими розмовами, розповiдаючи менi всiлякi iсторii зi свого життя та з життя iнших людей, а позаяк жили ми усамiтнено, ця звичка полюбилась i iй самiй. Проте нi бесiди з матiнкою, нi години, проведенi в дивовижному домi нашоi сусiдки, все-таки не могли заповнити мого дозвiлля; я вiдчував потребу в якiйсь бiльш живiй справi, хотiв чимось зайняти своi руки, але все це знову-таки залежало вiд мого вмiння майструвати. Незабаром я зрозумiв, що не можу розраховувати на допомогу зi сторони, i заходився сам виготовляти собi iграшки. Папiр i дерево, незмiннi помiчники в таких випадках, скоро набридли менi, тим бiльше що у мене не було ментора, який навчив би мене прийомам цього мистецтва. Тодi безмовна природа сама дала менi те, що я марно шукав у людей. Придивляючись здалеку до моiх однолiткiв, я помiтив, що деякi хлопчики е володарями невеликоi колекцii, що складалася головним чином iз мiнералiв i метеликiв, i що, гуляючи за мiстом, вони самi поповнюють своi зiбрання за вказiвками вчителя або батька. Наслiдуючи iх, я зайнявся колекцiонуванням за власним розумiнням i зробив низку ризикованих експедицiй на струмок i вздовж рiчки, де виблискували пiд сонцем наноси зi строкатоi прибережноi гальки. Незабаром я зiбрав чималу колекцiю рiзнобарвних мiнералiв – блискучих шматочкiв слюди та кварцу i ще якихось камiнчикiв, що привернули мою увагу своею незвичайною формою.