На нашем сайте вы можете читать онлайн «Йдучи дорогами життя…». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Йдучи дорогами життя…
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
30 октября 2018
Краткое содержание книги Йдучи дорогами життя…, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Йдучи дорогами життя…. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Олександр Афонін) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Олександр Афонін – людина, відома в Україні своїми науковими статтями та полемічними публікаціями, в яких розглядається роль книги у формуванні людської особистості, стосунки української влади й книжкового середовища. Водночас він є автором шести збірок поезій, що вийшли друком у видавництві «Фоліо» та отримали схвальну оцінку читачів. Олександр Афонін не пише вірші, він живе віршами. Викликає здивування, як у прозі нашого буття, серед тієї непростої і проблемної щоденної роботи, яку він виконує як президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, йому вдається відшукати поетичне слово, щоб описати свої по-юнацьки щирі відчуття такого мінливого і такого неосяжного світу природи і людей. Читаючи його поезію, мимоволі починаєш дивитися на світ його очима і перейматися його емоціями. Мабуть, тому поціновувачі поетичних творів Олександра Афоніна сприймають його поезію як духовні ліки від буденності життя.
Йдучи дорогами життя… читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Йдучи дорогами життя… без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Перенести б, не лише у мрiях,
На роки цю чудодiйну мить.
* * *
У хаотичнiм русi сьогодення,
Хоч iнодi в очах темнiе свiт,
Я подумки кажу собi щоденно:
«Ну, хлопче, знов рушаймо у полiт!»
Нехай низенько, а летiти треба,
Бо варто раз погодитись повзти,
Ти вже навiк себе позбавиш неба
І не почуеш поклик висоти…
Бо лише лет надiю залишае
Хоч раз в життi побачить небокрай,
Хоча нiхто тобi не обiцяе,
Що там, за небокраем, буде рай.
А мо’, й не буде… Та надiю маю
Й сам обираю шлях свiй до мети!
А хто повзе i слiв таких не знае,
Однаково тому куди повзти…
А я живу й живу надiю маю!
Саме тому, хоча й на схилi лiт,
Я сам для себе напрям визначаю
Й щоранку вiдправляюся в полiт.
Тут будет реклама 1
* * *
«Татусю, почитай-но менi казку!»
І я дитячу книжку вiдкрива,
Адже у нiй добро, любов i ласка,
Закладенi в друкованi слова.
Сторiнку за сторiнкою гортаю,
І мова весняним струмком дзвенить…
Притихлiй доньцi вголос я читаю,
Як треба в мирi в цьому свiтi жить.
Тут будет реклама 2
Як треба честь i дружбу цiнувати,
Як обирать мету й до неi йти…
У книжках е усього так багато,
Щоб дiтям вiдкривать новi свiти.
Захопленням дитячi зорять очi.
І я таку помiтив дивну рiч:
Коли татусь читае, то охоче
Дитина буде слухать день i нiч.
Роки минули, виросли вже дiти,
Мое ж волосся вкрила сивина.
Так, вiк устиг багато що змiнити.
Незмiнна, мабуть, тiльки лиш весна.
Вона даруе споконвiчну ласку,
А ще знайомi чую я слова:
«Дiдусю, почитай-но менi казку!»
І я, щасливий, книжку вiдкрива…
* * *
А чи повернуться колись
Уже забутi майже нами
Щемливо-тихi вечори
Пiд весняними небесами?
Без болю, лютi i вiйни,
Без долi нашоi лихоi…
Так просто хочеться весни
У молитовному спокоi.
Тут будет реклама 3
* * *
У свiтi цiм довгенько вже живу я,
Та нинi головна з моiх утiх,
Коли, хоча б по скайпу, я почую
Онучки безтурботний щирий смiх.
Тут будет реклама 4
І смуток днiв кудись умить тiкае,
А разом з ним всi болi i жалi…
Це справдi щастя, що онучку маю —
Найбiльше щастя на усiй землi.
* * *
Пальчики к пальчику – это рука,
Несколько тучек – уже облака,
Сердце к сердечку – значит, любовь…
Всем это ясно даже без слов.
А если губы прижаты к губам,
Бродит рука по твоим волосам,
Кровь, словно колокол, бьется в виски,
И мы слились, а не просто близки?..
Мнения
Еще нет комментариев о книге Йдучи дорогами життя…, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Олександр Афонін! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
