На нашем сайте вы можете читать онлайн «Йдучи дорогами життя…». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Зарубежная литература, Зарубежная поэзия. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Йдучи дорогами життя…
0 баллов
0 мнений
0 чтений
Автор
Дата выхода
30 октября 2018
Краткое содержание книги Йдучи дорогами життя…, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Йдучи дорогами життя…. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Олександр Афонін) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Описание книги
Олександр Афонін – людина, відома в Україні своїми науковими статтями та полемічними публікаціями, в яких розглядається роль книги у формуванні людської особистості, стосунки української влади й книжкового середовища. Водночас він є автором шести збірок поезій, що вийшли друком у видавництві «Фоліо» та отримали схвальну оцінку читачів. Олександр Афонін не пише вірші, він живе віршами. Викликає здивування, як у прозі нашого буття, серед тієї непростої і проблемної щоденної роботи, яку він виконує як президент Української асоціації видавців і книгорозповсюджувачів, йому вдається відшукати поетичне слово, щоб описати свої по-юнацьки щирі відчуття такого мінливого і такого неосяжного світу природи і людей. Читаючи його поезію, мимоволі починаєш дивитися на світ його очима і перейматися його емоціями. Мабуть, тому поціновувачі поетичних творів Олександра Афоніна сприймають його поезію як духовні ліки від буденності життя.
Йдучи дорогами життя… читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Йдучи дорогами життя… без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
І мiсяць посмiхаеться у двiр…
* * *
День такий, як обiцяли:
То хмари, то сонце,
То дощем нас поливае,
То промiнь в вiконце.
То ридае низьке небо,
То сонечко в синi…
Може, так воно i треба?
Свято ж таке нинi…
Зi сльозами на очах.
* * *
Ось i все. Вiддзвенiли копита
По брукiвцi минулого дня.
Бо травневий, ще з вечора, вiтер
Осiдлала ця нiч, мов коня.
От i скаче вона мiж свiтами,
Мiж минулим й прийдешнiм ще днем,
Що брукiвкою теж скоро стане,
Коли так, як i цей день мине.
Тут будет реклама 1
Майбуття ми ще в змозi змiнити,
Нам пiдвладнi прийдешнi ще днi,
А минулi – брукiвка в копита,
І змiнить iх не можна вже, нi.
* * *
Вiтер заплiтае вербам коси
Так, як заплiтав колись твоi.
Не твоi сьогоднi, мамо, роси
Й не тобi спiвають солов’i.
Не для тебе сонце в небi сяе
І вночi пiдморгують зiрки.
Як же тебе, мам, не вистачае
Й дотику легенького руки!
Я хотiв сказати так багато,
Але в цiй буденностi не встиг.
Тут будет реклама 2
Мамо, мамо, мила моя мати,
Ти не ступиш вже на мiй порiг.
І не усмiхнешся ти лукаво,
Бо в далекi вже пiшла свiти…
Ми спiваем мамам в свято славу,
Але не навчились берегти.
* * *
Незабутне… Те, що позабути
Ти не змiг у вихорах буття.
Це подii, але бiльше люди,
Тi, що стрiв ти упродовж життя.
Нi, не посадовцi й депутати,
Й не мiнiстрiв нескiнченна «рать».
Тут будет реклама 3
Їх, безликих, треба забувати,
Бо таких не варто пам’ятать.
Незабутнi – цi не лiзуть в очi,
Їх вiдсутнiсть слави не пече,
Вони мовчки в злii днi i ночi
Дружне пiдставлятимуть плече.
І в найтяжчу, у лиху годину,
Не важливо, звуть iх чи не звуть,
Хлiба скибку, i для них едину,
Непомiтно в дiм твiй принесуть.
Незабутнiх треба пам’ятати,
Бо вони е тим, що в свiтi сутне!
Ти iх поiменно будеш знати,
Якщо стати зможеш незабутнiм.
Тут будет реклама 4
* * *
Серед буденностi породи —
Я думаю, що це вам вдасться —
Знайдiть крупинку насолоди
Й маленький самородок щастя.
Хоч маса iхня незначуща,
Та я прошу, великий Боже,
Хай у страшному свiтi сущiм
Вони нам вижить допоможуть.
* * *
Мережить сонце променями вii,
Зелений лист i ллеться мiж вiття.
Це день новий нову дае надiю,
І новим змiстом повниться життя.
Мнения
Еще нет комментариев о книге Йдучи дорогами життя…, и ваше мнение может быть первым и самым ценным! Расскажите о своих впечатлениях, поделитесь мыслями и отзывами. Ваш отзыв поможет другим читателям сделать правильный выбор. Не стесняйтесь делиться своим мнением!
Другие книги автора
Понравилась эта книга? Познакомьтесь с другими произведениями автора Олександр Афонін! В этом разделе мы собрали для вас другие книги, написанные вашим любимым писателем.
Похожие книги
