Хроніки передбачень: 2006–2017

Як вважае росiйський полiтолог Андрiй Пiонтковський, одностайна ненависть елiт Сходу до Заходу, i насамперед до США, завдяки досягненням захiдних технологiй через усi електроннi ЗМІ транслювалася мусульманськiй вулицi. В результатi бiйцi джихаду були сильнi i «народнi», з надлишком рекрутiв iз рiзноманiтних шарiв суспiльства – вiд мiльйонерiв до жебракiв – i ефективнiстю своеi горизонтальноi мережевоi структури, незалежнi осередки якоi виникали у рiзних куточках свiту й завдавали ударiв по американських iнтересах.

Однак до 11 вересня 2001 року iх серйозно не сприймали.

У кожноi вiйни е загальновизнана дата початку. Перша свiтова почалася 1 серпня 1914 року; Друга – 1 вересня 1939 року; Третя – 5 березня 1946 року (промова У.Черчiлля у Фултонi). Четверта свiтова вiйна почалася 11 вересня 2001 року з мегатерактiв у Нью-Йорку i Вашингтонi. Навiть поверховий аналiз перших п’яти рокiв цiеi вiйни, простий перелiк подiй дозволяе оцiнити просторовий розмах i масштаби процесу.

Бойовi дii на територii Афганiстану; вiйськовi операцii в Єменi, Сомалi, Колумбii, Грузii, на Фiлiппiнах; арабо-iзраiльський конфлiкт, що загострився; вiйна в Іраку, що плавно трансформувалися у затяжне «мiжконфесiйне насилля» партизанського гатунку; колосальний вiйськово-полiтичний тиск на Іран i Пiвнiчну Корею з високою iмовiрнiстю нових воен; глобальнi таемнi операцii спецслужб; iншi дii, змiст яких стане зрозумiлий набагато пiзнiше.

Водночас Четверта свiтова вiйна е великим i багатовекторним процесом, у якому реалiзуються новiтнi формули конфлiктiв, передбаченi Семюелем Хантiнгтоном («глобальне зiткнення цивiлiзацiй»); Збiгневом Бжезинським («велика шахiвниця»); iдеологом антиглобалiзму субкоманданте Маркосом («вiйна мiж неолiбералiзмом i людством»); колишнiм начальником французькоi розвiдки графом Олександром де Мараншем («протистояння мiж захiдною цивiлiзацiею та арабо-iсламським свiтом»); французьким суддею Жаном-Луi Брюгюскре («столiтня вiйна сучасностi»); пакистанським бригадним генералом С.

К.Малiком («справедлива вiйна правовiрних проти невiрних»); Норманом Подхорецем i вже колишнiм директором ЦРУ Джеймсом Вулсi («конфлiкт Америки з арабськими режимами i радикальним iсламом»).

Є певнi розбiжностi у трактуваннях дефiнiцii «Четверта свiтова вiйна». Дехто вважае, що вiйна ще не почалася, а е лише тенденцii, якi неодмiнно призведуть до свiтового конфлiкту.