Епоха слави і надії

– Продажнi iсторики i фальсифiкатори просто не здогадуються, що навiть при сьогодняшньому рiвнi розвитку будiвельноi iндустрii, iсторичнi об'екти типу Ісаакiiвського собору i Адмiралтiйського шпиля, не можуть бути побудованi, – сказав Нiколас, уважно спостерiгаючи за реакцiею «Председателя» на його слова. – Навiть звичайну полiгональну кладку з каменю, сучаснi будiвельники не можуть виконати, а нам намагаються довести, що селяни iз зубилом вирубували статуi атлантiв.

Всi цi об'екти були побудованi iншою цивiлiзацiею, нашими предками.

– Так що це, тодi по-вашому? – гiд вигнув брову, йому дiйсно цiкава була вiдповiдь Нiколаса.

– Колись Петербург був единим мiстом на землi. Звiдси i назва така "вiчне мiсто", i в людськiй пам'ятi збереглося, що вiн завжди був столицею свiту. Ісаакiiвський собор – храм Солару або, як нам звичнiше його називати – Сонця, – Нiколас накрив долонею одну з блискучих мармуром стiн, прислухався до чогось, нiби будiвля була живою iстотою i могла вiдгукнутися на його дотик.

 – Коли не було Богiв, люди поклонялися Сонцю.

Християнська церква, якiй нинi належать всi церкви i храми, давно i наполегливо поширюе версiю про те, що все це побудовано самими християнами для християн. Що стосуеться сучасних, безумовно, це так. А, як щодо стародавнiх храмiв? Чи так це насправдi?

– Чому храми i церкви побудованi саме так, як побудованi? – Запитала Ганна.

– Я впевнений, що саме цей, в якому ми зараз стоiмо – перший.

 – Пояснив Нiколас. – Вiн е оригiналом i еталоном колонiального стилю, iншi лише копii i реплiки.

– Хотiлося б дiзнатися вашу думку щодо того, звiдки взявся сам принцип i архiтектура, яких кiлька? Хто це придумав? – ввiчливо поцiкавився «Председатель».

– Будiвля була викликом для самого архiтектора. Я впевнений, що вiн впорався, – Нiколас прибрав руку зi стiни. – Чому ж в нiбито християнських храмах суцiльно нехристиянська символiка? Офiцiйна iсторiя запевняе нас, що цей собор, побудований Монфераном.

А де ж у ньому християнство? Нi Христа, нi християнських хрестiв, нi бiблейських сюжетiв. Проте – не бiблейських, хоч вагонами вантаж. І що це тодi? В Новому Заповiтi сюжетiв таких немае! А нам про пророка Ілiю, то ще про якихось старозавiтних персонажiв розповiдають. Ну ж бо, розплющте очi!

– Нiколас схвильовано пiдiйшов до однiеi з фресок.