Епоха слави і надії

Вiн розстiбнув кайданки своему колишньому напарниковi, поставив перед ним пляшку прохолодноi мiнералки i пiдштовхнув електронну цигарку, вилучену в Стажера конвоем. Лангре вважав, що навiть найнебезпечнiшого злочинця можна допитувати шанобливо – без загроз i принижень. Вiн вiрив, що iнформацiя здобута пiд тортурами, рiдко допомагае просунутися в розслiдуваннi – виннi i невиннi готовi сказати що завгодно, аби припинити муки.

Все так само мовчки, Лангре повiсив пальто на гачок, плавно опустився в крiсло i почав плескати себе по кишенях у пошуках цигарок.

Намацавши в одному з них телефон Стажера, Лангре поклав його на стiл, поряд з попiльничкою. Запалили вони майже синхронно.

– Можеш подзвонити своiй дiвчинi, якщо хочеш.

– Я знаю про свое право на телефонний дзвiнок, – кивнув Стажер. – Проте в вас на мене нiчого немае.

– Слiдчий надасть тобi адвоката. Ти i сам знаеш, що допит без захисника вiдбутися не може. Швидше за все, адвокат схилятиме тебе до визнання провини, – Лангре випустив в стелю клуб густого диму.

 – Його послуги оплачуються Слiдчим комiтетом, так що, i танцювати вiн буде пiд iх дудку. "Пiдозрюваний мае право давати пояснення i свiдчення з приводу його пiдозри, або вiдмовитися вiд дачi пояснень i свiдчень". Пам'ятаеш про це?

– Лангре питально подивився на Стажера, на що той тiльки гмикнув, потiм кивнув.

Лангре важко зiтхнув, похитав головою i ввiмкнув старенький телевiзор, щоб хоч якось розбавити обстановку.

– "Затриманий пiдозрюваний художник, що писав картини рептилоiдiв", – на цих словах ведучого, Лангре додав гучнiсть.

 – "Вiдносно французького полiцейського розпочато розслiдування за пiдозрою до доведення до самогубства або до замаху на самогубство, шляхом загроз записками i страшними картинами. Мiнiстр збройних сил Францii пiдтвердив, що прокуратура почала розслiдування, але не повiдомляе iнших подробиць. Полiцейський був затриманий в Парижi i знаходиться пiд слiдством.

Як повiдомляе французька радiостанцiя "Europe 1", в полiцейського були родиннi зв'язки в Росii, i вiн вiльно говорить росiйською.

В цей момент задзвонив телефон Лангре, Стажер встиг помiтити iм'я того, хто дзвонить – "дорога" i з розумiнням посмiхнувся.

– Слухаю, – комiсар нахмурив брови.

– Ну що, мiй друг, все так, двадцять дев'ять "старих справ", га? – Запитали на тому кiнцi.

– Виходить, що так, – гмикнув Лангре.

– Менi теж шкода, що ти не дотяг до тридцятки, як хотiв.