На нашем сайте вы можете читать онлайн «Епоха слави і надії». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Любовные романы, Исторические любовные романы. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Епоха слави і надії

Автор
Дата выхода
20 февраля 2022
Краткое содержание книги Епоха слави і надії, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Епоха слави і надії. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Євгеній Павлович Литвак) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
"Епоха слави і надії" - це книга про ченців Тибету, пригоди Ісуса в Індії до 33 років, заснування буддизму і християнства. Про те, як індійський Цар Ашока 2000 років тому заснував Братство Дев'яти Невідомих, яке існує досі. Також написані відповіді на найважливіші питання: про реінкарнацію та безсмертя. Одна розповідь на 1000 сторінок, 121 глава та одна історія про безсмертне кохання.
Епоха слави і надії читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Епоха слави і надії без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Вiн був людиною старих поглядiв i вважав, що якщо i палити, то цигарки, або не палити взагалi, третього не дано.
Стажер видихнув кiлька кубометрiв щiльноi пари, чому Лангре скривив обличчя:
– Сподiваюся, ця мода швидко мине. – Гаразд, – махнув рукою Лангре. – Я на вулицю.
Вийшовши з пiд'iзду гуртожитку, комiсар опустився на ту ж лавку, де сидiли пiдлiтки, що пiдказали поверх, i закурив. Коли через хвилину до нього пiдiйшов Стажер, Лангре з клацанням, викинув недопалок до урни:
– Давай назад в лiкарню.
Стажер мовчки кивнув i вони неквапливою ходою попрямували вниз по вузькiй вуличцi.
– Тi хлопцi виявилися непоганими, хоч i живуть в такому районi. – Порушив мовчання Стефан. – Зараз надто багато рiзних угрупувань, ростуть, як гриби пiсля дощу. Не уявляю, як з цим боротися.
– Мене бiльше турбуе, що насильство все частiше стае засобом самовираження, що переступае всi прийнятi в цивiлiзованому суспiльствi межi, – похитав головою Лангре. – В передмiстях багато ворогуючих банд, iнодi iх розбирання зовсiм виходять з-пiд контролю.
– Там щось вiдбуваеться, переглянувшись, вони кинулися у бiк шуму.
Бiля ворiт лiкарнi творилася суща нерозбериха: мiсцева охорона в чотири руки утримувала чоловiка, який щосили чинив опiр, намагаючись одягнути на того кайданки. Бiля нiг бешкетника лежав якийсь металевий предмет. Втiм, чисельна перевага швидко взяла верх, i хулiгана все ж упакували. Пiдiйшовши ближче, Лангре упiзнав в ньому члена iз угрупування "Атлантико".
– Це все неспроста! – Вигукнув Лангре, схвильовано озирнувшись на Стажера. – Я до Крамера, ти за машиною!
Комiсар з всiх нiг помчав в палату до Алекса, але його гiршi побоювання пiдтвердилися, чуття не пiдвело – Крамера там не виявилося. Не зменшуючи темпу, вiн кинувся до заднього двору.
Не жалiючи свiй новенький Рено, Стажер рiзко вивернув кермо, перекривши дорогу виiжджаючому автомобiлю, вийшов з машини, цiлячись у водiя.
– "Сiм'янин", – скривився Лангре.
Ватажок "Атлантико" вийшов з машини з пiднятими руками:
– Я без зброi, ти ж знаеш, Лангре, – звернувся вiн до комiсара.
– Знаю, – кивнув той. – Зброя – не твiй метод.
– Я не збирався його вбивати, – Сiм'янин кивнув у бiк своеi машини. – Менi просто треба, щоб у понедiлок вiн не потрапив до суду.
– В нього щось е на тебе? – Пiдкинув брови Лангре.
– Можливо, – ухильно вiдповiв Сiм'янин.





