Характерники

Але найжахливіше сталося ще з 10% істот, точніше за колишні гомо сапієнси, бо після зараження вони стали справжніми зомбі.

Ні, не подумайте, що це були «милі» звірятка із зомбі апокаліпсису, що повільно блукають вулицями міст у пошуках людського м'яса. Ці виродки пекла, також втратили пам'ять, але інстинкти первісних людей повністю зберегли і навіть примножили. Збуваючись у групи від 10 до 200 особин, ці вельми швидкі тварюки нападали на все живе і буквально розривали жертву на частини, якщо траплялися люди жіночої статі, то відповідно ґвалтували і надалі використовували як живі інкубатори.

Так, ще близько 5% просто впали в клінічну кому, або увійшли до стану анабіозу кому як подобається. Багато постраждалих із цієї групи спеціально збирали численними вулицями та квартирами, а потім переміщали до спеціальних лабораторій для вивчення та можливого їх пробудження. Але на жаль, поки що порадувати тим небагатьом вченим що вижили і не збожеволіли не було чим.

Катастрофічна нестача рук, а головне мозку, відразу призвело до загального занепаду у всіх галузях.

Другий рік планетарної катастрофи пройшов у ліквідації пожеж, численних аварій, формування тимчасового уряду і найголовніше, створення груп самооборони.

Цим нещасним, а може й щасливцям, давали до рук якісь предмети, від олівця до пістолета і дивилися, що вони роблять. Ось якщо хтось починав малювати, то йшов на мирну професію, а якщо міг розібрати-зібрати і вистрілити, то на самооборону.

На превелике щастя чи нещастя, знову з якого боку подивитися, керувати залишками людства стали релігійні структури.

Напевно, у більшості людей, що вижили в голові, застрягла лише одна думка, що все, що сталося за їхні тяжкі гріхи, а зомбі — це демони, що ожили. Отже, всі вони знаходяться в чистилищі і незабаром потраплять до раю.

Сперечатись із ними сенсу не було, від слова- зовсім, бо це краще ніж нічого. Крім того, священнослужителі все своє життя чекали на щось подібне і були відповідно психологічно до цього готові.

Перші громади були майже всі віруючими і дуже організованими у плані побуту і невдовзі навіть налагодили відносно безпечне існування. Вони першими використовували свої церкви як бойові бастіони, додатково обладнавши по периметру справжні капоніри з кулеметами, паркани з колючим дротом і купою хитрих пасток від розтяжок з гранатами до вовчих ям.

У сні Міха мало що розумів, окрім навичок поводження холодної зброї та вмінню у рукопашному бою.