Німа смерть

Завтра з самiсiнького ранку вiн потрусить «Монтану», перш нiж Бьом знайде привiд усунути Рата вiд справи. А цього можна було очiкувати, оскiльки справа виявилася цiкавiшою, нiж уявлялося Бульдогу.

Пошуки Фелiкса Кремпiна вже почалися, коли Рат повернувся до вiддiлу вбивств, але Бреннер iз Ланге десь завiялися. Замiсть них за столом сидiв товстун, заглибившись у вивчення досье.

– Пане раднику!

Товстун звiв на нього очi.

– Рате! А ви що тут робите о такiй порi?… Навiть не сподiвайтеся! Мого лiжка ви не отримаете – воно менi самому знадобиться!

Будда частенько залишався ночувати в Замку: поруч iз його кабiнетом, який бiльше нагадував вiтальню, була маленька кiмната, де стояло лiжко.

– Приемно знову бачити вас тут, пане раднику, – сказав Рат. – Щойно приiхали з Дюссельдорфа?

Геннат кивнув:

– І якось шлях вiд вокзалу завжди приводить мене просто на Алекс. Скажiть, кумедно? Я мав би одружитися, i тодi зi мною цього би не вiдбувалось.

– Не факт, – похитав головою Рат. – Як просуваеться ваше розслiдування?

– Не питайте! Ви не повiрите, скiльки ми зiбрали матерiалiв, скiльки свiдчень дiйшло до нас вiд дюссельдорфськоi людности.

Ми зараз точно знаемо, як були вчиненi окремi вбивства, але чи це просунуло нас хоч на крок далi?

Геннат витягнув зi шкiряного кофра свiжу «Берлiнер Цайтунг» i незграбно розгорнув газету.

– Ви тим часом теж не лiнувалися, як твердять газети, – сказав вiн, поклавши газету на стiл перед Ратом. – Цю я щойно купив на залiзничному вокзалi. Можете менi щось пояснити?

Рат ошелешено дивився на першу шпальту.

Спецiальний полуденний випуск. Жирний заголовок iз двома свiтлинами.

«Смерть у студii! Беттi Вiнтер убита прожектором! Саботаж?»

На однiй свiтлинi iдеальний портрет Беттi Вiнтер, на другiй, злегка розмитiй, Гереон Рат на тлi кiностудii. На задньому планi можна розгледiти навiть частину накритого тiла – за умови, що ви знаете, що то тiло.

– Тут небагато випадае пояснювати, – знизав плечима Рат. – Актриса загинула, а продюсер дуже хотiв потрапити в заголовки.

Тiло ще не охололо, коли вiн влаштував там пресконференцiю.

– А ви допомагали йому складати заголовки? Чи чому вас тут цитують?

– Зграя шакалiв примчала на запах кровi. Я наказав негайно усунути всiх репортерiв iз мiсця подii, але полiцiя не може заборонити проводити пресконференцiю. Ми з колегою Грефом взяли в нiй участь, щоб тримати справу пiд контролем, – пояснив Рат. – Щоб уникнути аж надто диких спекуляцiй з боку преси.