Ліана-майбутня цариця Океанії

Дiвчинка пiдбiгла до свого друга, уважно обдивилася його, Вiктор дихав, тiльки був непритомний, а на лобi в нього виднiлася величезна гуля. Прибiг схвильований батько Вiктора, Лiана розповiла, що сталося. Не сказавши нi слова дiвчинцi, вiн делiкатно взяв сина на руки i понiс його до машини, а Лiана поплелась до дому. Вона вiдчувала свою вину за те, що сталося з Вiктором i дуже погано спала в ночi.

Та на другий день подзвонив батько Вiктора i сказав, що з ii другом все в порядку. Просто невеликий струс мозку i гуля на лобi, тому Вiктор якийсь час мусить побути в лiкарнi, а вона може провiдати свого друга.

Лiана, попросила пробачення у батька Вiктора, сказала, що це ii вина, бо саме вона попросила Вiктора погратися в гаражi в човнi. Та батько Вiктора ii заспокоiв, що в цiй ситуацii не мае ii вини, а в слiдуючий раз вiн буде обережнiшим i замикатиме гараж.

Тепер Лiана обдумувала, як сталося так, що iй вдалося пiдняти човен, тому що вона вiдчувала, що саме вона, якимось чином, пiдняла човен i перенесла його пiд стiну.

Пiзнiше Лiана дiзналася, що силою думки можна пересувати речi – це називають телекiнез i вона ним, як виявилося, володiе. Та все-таки вiд грiха подалi, дiвчина вирiшила бiльше не експериментувати з цим вмiнням.

Вона нiкому не розповiдала про своi вмiння, навiть мамi i найближчому другу.

Просто жила звичайним життям, як звичайна людина.

Коли Лiана стала пiдлiтком, вона записалася на карате, щоб якось себе захистити вiд батькових людей, котрi весь час ii зачiпали. Вона старанно вивчала бойове мистецтво i навiть здобула чорний пояс.

Тепер батьковi головорiзи обходили ii стороною. А дехто з них, хто вже вiдчув на собi силу ii удару, взагалi старалися не попадатися iй на очi.

Із дiвчиська забiяки Лiана перетворилася в дорослу привабливу юну красуню.

А ще з дитинства Лiана бачила казковi сни, про якi вона нiкому не розповiдала.

Якось, ще в дитинствi iй приснилося, як над ii лiжком схиляються i посмiхаються красивi жiнка i чоловiк, вони тягнуть до неi руки i шепочуть нiжнi слова на якiсь невiдомiй Лiанi мовi.

Дiвчина так добре i комфортно почувалася, що коли вона прокидалася, то довго не могла прийти до себе, тому що вiдчуття втрати чогось дорого i рiдного не давало iй спокою.

Цi сни час вiд часу повторювалися, а ще у вi снi дiвчина чула чарiвну, красиву i водночас дивну колискову, яку над ii лiжечком спiвала жiнка – красуня, а красивий чоловiк нiжно з любов'ю обнiмав жiнку i гладив по голiвцi ii Лiану, маленьку дiвчинку.