Де батько твій, Адаме?

Емпатичнi комунiкатори «Емпаком» щойно входили в моду, iх називали за номерами моделей: «Сенсит-002», «Сенсит-003»… Зараз у Едика красувалася «п’ятiрочка-спец», iз розширеним спектром сприйняття й еманацii.

Добре все-таки мати багатих предкiв!

Як завжди, згадавши про предкiв, Кирило трохи засумував. Батьки Ванди увесь час обiцяються в гостi, але з iхнiм здоров’ям навряд чи виберуться з далеких Збишевцiв. Знову ж таки, вiзи оформляти: людям похилого вiку будь-який чиновник гiрший за Страшний Суд.

А мама самого Кирила, пiсля того, як батько вмить згорiв вiд iнфаркту… Агов, досить печалей! Свято в хатi! І, тим не менше: з одного боку, немае класичних проблем типу «зять-теща» або «невiстка-свекруха» – але пiдуть дiти, i без коханих бабусь з пирiжками…

Комусь доведеться роботу кидати. Або на няньку горбатитися.

– Отже, третiй тост банальний, як банальна сама любов! За наших молодих! – басом виголосив Мiшель.

Чарка, потонувши в його лапi, прикидалася наперстком. – За почуття, що не потребують милиць технiки! За вас, друзi! Гiрко!

– Гiрко! Гiрко!

– Раз! Два! Три!.. Десять!.. Одинадцять!..

– Двадцять один!..

– Сто! Тисяча! Вони до ранку цiлуватися можуть, я iх знаю!

«Нашi молодi» насилу розiмкнули обiйми. Ванда розрум’янилася, очi блищали – вона була на диво гарна, i Кирило ледве стримався, щоб знову не накинутися на дружину з поцiлунками.

Якби не гостi, не тiснота малогабаритки… Втiм, гостi пiдуть, а вони залишаться. Вся нiч попереду, завтра вихiдний, можна вiдiспатися всмак. Молодець, Мiшель. Хороший тост сказав. Правильний. Як «патники» до моди увiйшли, багато пар, подавши заяву в ЗАГС, поквапилися обзавестися «Сенситами». Походять мiсяць-другий, зблизяться духовно, вдаючись до високого штилю… Кирило з Вандою теж хотiли спробувати. Всi хвалять, язиками цокають, а магазин «Весна» по телику рекламу дае: молодятам 50% знижки! Ось тут-то i з’ясувалося, що Кирило – «несприйнятливий». Або, як пiзнiше охрестили подiбних йому, сейф. Людина у футлярi, рiч в собi. Не працював у нього «патник»: хоч на прийом, хоч на передачу. Нейроелектронщик з сервiсного центру пояснив: бувае, мовляв. Ви, юначе, не турбуйтеся, нiчого страшного. Для сiмейного життя це необов’язкове, там важливiша пошана.