На нашем сайте вы можете читать онлайн «Обитель героїв». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Фэнтези, Боевое фэнтези. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Обитель героїв

Автор
Жанр
Дата выхода
02 ноября 2008
Краткое содержание книги Обитель героїв, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Обитель героїв. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Генри Лайон Олди) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Хто не знає Генрі Лайона Олді? А ну-бо, озивайтесь!
Хто не знає, що цей мислитель живе в українському місті Харкові, а його рукою водять Олег Ладиженський та Дмитро Громов? Творчий тандем наших земляків з'явився в літературі ще 1990 року і з того часу регулярно радує нас своїми творами.
Хто не знає, що творчість Олді вшановано не одною престижною премією – тут і «Роскон», і «Фанкон», і «Зоряний меч», і «Странник», й безліч інших.
Але одного ви не знаєте точно – що новий їх роман «Обитель героїв» виходить українською мовою раніше, ніж російською, і ми з вами будемо мати ексклюзивне право його прочитання.
Отже, поспішайте реалізувати це право на заздрість північним сусідам.
«Зелений пес» відкриває нову серію «Світи Г.Л.Олді». Тут ви знайдете традиційний «олдівський» стиль – безліч підтекстів, суміш стилів, карколомний сюжет, і безперечно – глибокі думки.
А головне – віднині усі нові романи харківського дуету Ладиженського та Громова українські читачі будуть читати першими.
Бо так велів сам Генрі Лайон Олді.
Обитель героїв читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Обитель героїв без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
– Вам пакет iз канцелярii Приказу, ваша свiтлосте!
– Давай сюди, – барон ступив до лiктора, заздалегiдь знаючи, що криеться в принесеному пакетi. Раптово пам'ять оговталася вiд сплячки, горобчик повернувся, спритно заходився клювати крихту за крихтою. – Прокляття! Теофiль Стомачек, вiн же Гвоздило, вiн же Мiхаль Ловчик з Бадандена! Згадав!
Лiктор, запобiгливо посмiхаючись, кивав обер-квiзитору.
Мовляв, згадали, згадали, а кричите чого?
А Конрад не мiг позбутися вiдчуття, що за рогом, куди потягли Гвоздила, ховаеться трирука тiнь – i крутить, регочучи, цiлих шiсть дуль.
Повернувшись до зали, вiн схопив келих рому, завчасно принесений хазяiном. Залпом випив мiцний «Претiозо», що вiддавав ванiллю; упавши в крiсло, спробував розслабитися. На щастя барона, увагу товариства утримував Кош Малой: здоровань вихвалявся своею видатною роллю в затриманнi зловмисника. Виламанi дверi покоiв у його викладi перетворилися на ворота ворожоi фортецi, а стряпчий Фернан Терц, котрий першим почув пiдозрiлий шерех, – на сурмача, що пiдняв сонний гарнiзон на битву.
Граф захоплювався, баба Вертенна саркастично гмикала, мiстрис Форзац мовчала.
– А я!.. Флакон пiд пахву i гайда воювати! – всоте почав Копi, але спохопився. – Свiтлосте! Слухай, свiтлосте! Я знайшов! Знайшов!
Сяючи з гордостi, вiн поставив на столик флакон з перламутровою рiдиною.
– Ось! Неродуха!
Ввiчливий граф удав, нiби нiчого не помiтив. Карга хрипко розреготалася. На кам'янiй фiзiономii панi з'явився слабкий глузливий iнтерес.
– Бачу, – зiтхнув Конрад. – Ну то й що?
– А те! Якого лисого сестричцi цю капость тягати?
– Панi Вертенна або ви, мiстрис… Чи не будете ви такi люб'язнi пояснити пановi Малому, навiщо повнолiтнi гуртiвницi тягають iз собою певне зiлля?
– Ну, ти, свiтлосте, зовсiм мене за щеня тримаеш! – образився Кош. – Знаю, либонь, як баби черево труять, не маленький! Ти менi iнше скажи: Агнешцi навiщо всяка гидота здалася?!
«Хтива, але без наслiдкiв», – згадав барон характеристику гуртiвника Енца Кульгавого.
– Я не хотiв би обговорювати чесноти вашоi родини, добродiю.. Особливо в присутностi дам. Але гадаю, ваша сестра, ведучи досить вiльний спосiб життя, у такий спосiб… Ви мене розумiете?
– Не-а, свiтлосте. Не розумiю. Агнешка з гомолюпусiв, у неi тiчка. Раз на рiк, узимку. Тече й тхне до двох тижнiв, – здоровань нiтрохи не бентежився, викладаючи пiкантнi подробицi, наче йшлося про будову простенькоi iграшки.











