Казочка патера Брауна = The Fairy Tale of Father Brown

 – Певна рiч, на поштовому?

Сфiнкс жорстко розреготався.

– Можете самi переконатися, – похмуро сказав вiн. – Я отримав сьогоднi такого ж листа.

Вiн вiдкинувся на спинку крiсла, витягнувши ноги з-пiд зеленого халата, який був йому закороткий, i опустив пiдборiддя на груди. Майже не рухаючись, вiн засунув руку в кишеню i, витягши за кутик папiрець, твердою рукою простягнув його. У позi господаря оселi було щось, що нагадуе паралiч, який супроводжуеться i зацiпенiнням, i розслабленням. Але таке зауваження священика дуже пiдбадьорило його.

Патер Браун розглядав лист, як усi короткозорi люди, пiдносячи його до самих очей. Папiр був не простий, хоча i шорсткий, – щось на зразок аркуша, вирваного iз зошита для етюдiв. На ньому червоним чорнилом було зображено кинджал iз крилами – такими, як на палицi Меркурiя, а внизу стояли слова: «Смерть наздожене вас наступного дня, як наздогнала ваших братiв».

Патер Браун кинув папiрець на пiдлогу i випростався.

– Не давайте залякати себе такими речами! – рiзко мовив вiн.

 – Цi негiдники завжди намагаються вiдняти у нас захист, позбавивши надii.

На його подив, розслаблений у крiслi чоловiк нiби прокинувся вiд сну та схопився.

– Маете рацiю! Ви маете рацiю! – крикнув Елмер iз несподiваним пожвавленням. – Вони переконаються, що я не такий уже безпорадний, не такий безнадiйний. Мабуть, у мене е бiльше i надii, i захисту, нiж ви гадаете.

Вiн стояв, засунувши руки в кишенi, i дивився згори вниз на спiврозмовника, котрий раптом подумав: чи не схибнувся цей чоловiк, котрий живе в невпинному страху.

Але, коли Елмер озвався, його голос звучав цiлком спокiйно.

– Моi нещаснi брати загинули, на мiй погляд, тому, що користувалися невiдповiдною зброею. У Фiлiпа завжди був при собi револьвер, i смерть його пояснили самогубством. Стiвен вдавався до полiцiйноi охорони, але боявся бути смiшним i не став тягти полiсмена на помiст, куди пiднявся на одну мить.

Обидва вони були скептиками: це реакцiя на той мiстицизм, якому вiддався мiй батечко в останнi днi свого життя. Але я завжди знав, що вони не розумiли тата. Правда, вивчаючи цю царину, вiн врештi-решт потрапив пiд вплив чорноi магii, але брати помилилися у виборi протиотрути. Протиотрута проти чорноi магii – не грубий матерiалiзм, не суетна мудрiсть, а бiла магiя.

– Рiч лиш у тiм, – зауважив слуга Божий, – що ви розумiете пiд бiлою магiею.