Скандальний випадок із патером Брауном = The Scandal of Father Brown

Нарештi вiн озвався, рiзко змiнивши тон.

– Я хотiв тiльки сказати, – вичавив вiн iз себе, – що двi години тому, коли я йшов повз, пан Орм входив ось у цi ворота, ймовiрно, маючи намiр побачитися з сером Гамфрi.

– Але вiн стверджуе, що так i не побачився з ним, – зауважив Бегшоу. – Навiть у будинок не заходив.

– Довгенько ж йому довелося простояти пiд дверима, – зауважив Баллер.

– Авжеж, – погодився патер Браун, – i вам довгенько довелося просидiти на вулицi.

– Я повернувся до себе, – сказав гендляр сигарами.

 – Написав кiлька листiв, а потiм знову вийшов iх вiдiслати.

– Доведеться вам дати свiдчення дещо пiзнiше, – сказав Бегшоу. – На добранiч або, точнiше, доброго ранку.

Процес Озрiка Орма, звинуваченого в убивствi Гамфрi Гвiнна, здiйняв галас у газетах, вiдтак, вiн не вщухав ще кiлька тижнiв поспiль. Усi шляхи обривалися на загадцi, що ж насправдi сталося впродовж двох годин, з тiеi митi, коли Баллер бачив, як Орм входив у ворота, i до того, як патер Браун застав його в саду, де вiн, мабуть, i згаяв цiлих двi години.

Цього часу комусь було б цiлком достатньо, щоб вчинити пiвдюжини вбивств, i обвинувачений цiлком мiг би зробити iх просто знiчев’я, бо вiн не зумiв бiльш-менш притомно пояснити, що ж саме вiн там робив. Прокурор доводив, що пiдсудний мав беззаперечну можливiсть убити суддю, позаяк вхiднi дверi були на клямцi, а бiчнi, що ведуть у великий сад, i зовсiм вiдчиненi.

Суд iз напруженим iнтересом вислухав Бегшоу, котрий поновив картину сутички в передпокоi, пiсля чого залишилися напрочуд явнi слiди, до того ж згодом полiцiя знайшла кулю, яка втрапила в дзеркало.

І, нарештi, зелена арка, завдяки якiй виявили пiдсудного, була дуже схожа на таемне укриття.

З iншого боку, сер Метью Блейк, талановитий i досвiдчений адвокат, вивернув цей аргумент буквально навиворiт, коли поцiкавився, з якого б це дива людинi самiй лiзти в пастку, звiдки немае жодного виходу, хоча набагато розумнiше було б просто вислизнути на вулицю.

Сер Метью Блейк також дуже майстерно скористався таемницею, яка, як i ранiше, огортала причину вбивства.

Справжнiй поединок iз цього приводу мiж сером Метью Блейком i сером Артуром Трейверзом, настiльки ж блискучим юристом, котрий виступив у ролi обвинувача, закiнчився на користь пiдсудного.

Сер Артур мiг лише висунути припущення про бiльшовицьку змову, але припущення це видавалося доволi хитким.