Скандальний випадок із патером Брауном = The Scandal of Father Brown

Коли ж йому розповiли про страшну знахiдку, вiн з усiею притаманною йому врiвноваженiстю миттево перетворився в енергiйного й авторитетного експерта, оскiльки така подiя була вже його професiйною справою.

– Дуже дивно, джентльмени, – зауважив вiн, коли вони поспiшили на пошуки тiла, – я об’iздив весь свiт, розслiдуючи злочини, а тепер хтось господарюе у мене в саду. Однак, де ж той труп?

Вони насилу перетнули галявину – вiд рiчки здiймався легкий туман. Але за допомогою Гелловея, котрий ще не встиг оговтатися, вiдшукали таки у високiй травi мертве тiло.

Це був труп дуже високого та широкоплечого чоловiка. Нещасний лежав долiлиць, i вони побачили могутнi плечi, чорний фрак i велику голову, зовсiм голомозу, якщо не брати до уваги кiлькох пасом темного волосся, що прилипли до черепа, наче мокрi водоростi. З-пiд обличчя, що уткнулося в землю, повзла червона змiйка кровi.

– Ну, що ж, – якось дивно вимовив Сiмон, – в усякому разi, це не хтось iз гостей.

– Огляньте його, лiкарю, – кинув Валантен досить рiзко, – можливо, вiн ще живий.

Медик нахилився над тiлом.

– Вiн ще не охолов, але, боюся, вже мертвий, – вiдповiв той. – Допоможiть менi його пiдняти.

Присутнi обережно пiдняли мертвого на дюйм вiд землi, й одразу ж усi сумнiви були розсiянi найжахливiшим чином: голова вiдвалилася вiд тiла. Той, хто перерiзав невiдомому горло, зумiв перетяти i шию.

Це вразило навiть Валантена. «Вбивця сильний, як горила», – пробурмотiв вiн.

Не без тремтiння, хоча вiн був звичний до анатомування трупiв, доктор Сiмон пiдняв мертву голову. На шиi та пiдборiддi виднiлися порiзи, але обличчя залишилося загалом неушкодженим. Грубе, жовте, порите западинами, з орлиним носом i важкими повiками – це було обличчя жорстокого римського iмператора або, може, китайського мандарина. Всi присутнi дивилися на нього в повному здивуваннi. Нiщо бiльше не привернуло iхню увагу, хiба тiльки те, що, коли тiло пiдняли, в темрявi забiлiла сорочка i на нiй зачервонiла кров.

Убитий, як сказав доктор Сiмон, справдi не належав до iхньоi компанii, але, можливо, вiн мав намiр приеднатися до неi, бо був явно одягнений для такоi нагоди.

Валантен опустився на колiна i з якнайбiльшою професiйною ретельнiстю дослiджував траву та землю навколо тiла. Його приклад, хоча i не так спритно, наслiдував лiкар, а також – зовсiм уже мляво – i англiйський шляхтич.