Скандальний випадок із патером Брауном = The Scandal of Father Brown

– Коли ви, газетярi, берете iнтерв’ю у знаменитостей, – зауважив Бегшоу, – то вам доводиться перелiзати для цього через садову огорожу?

І вiн суворо вказав на подвiйний ланцюжок слiдiв, що тягнулися алеею до квiтковоi клумби.

Чоловiчок, котрий назвався Флудом, також напустив на себе суворого вигляду.

– Кожному газетному репортеру iнколи доводиться перелiзати через якiсь огорожi, – сказав вiн. – Я довго стукав у вхiднi дверi, але так i не достукався. Гадаю, що лакей кудись вiдлучився.

– А звiдки ви знаете, що вiн вiдлучився! – спитав слiдчий, дивлячись на нього з пiдозрою.

– Та тому, – вiдповiдав Флуд iз явно удаваним спокоем, – що не я один лiз через садовi огорожi. Досить iмовiрно, що i ви зробили те саме. У будь-якому разi, i лакей це зробив, я тiльки хвильку тому бачив, як вiн зiстрибнув iз огорожi бiля самоi хвiртки, по той бiк саду.

– Але чому ж вiн не скористався хвiрткою? – продовжував допит Бегшоу.

– Звiдки ж я можу знати? – огризнувся Флуд. – Імовiрно, тому, що вона замкнена.

І справдi, бiля будинку з’явилася ще чиясь невиразна тiнь, ледь помiтна в напiвтемрявi, пронизанiй слабким електричним свiтлом, а потiм стало видно широкоплечого чолов’ягу у червоному жилетi, одягненому поверх заношеноi до неймовiрностi лiвреi. Вiн квапливо, але спокiйно й упевнено наближався до бiчних дверцят будинку, коли окрик Бегшоу змусив його зупинитися. Слуга неохоче пiдiйшов, i можна було тепер роздивитися жовтувате обличчя з азiйськими рисами, яким цiлком вiдповiдало прилизане синяво-чорне волосся.

Бегшоу рiзко повернувся до чоловiка, котрий назвався Флудом.

– Чи може хоча б хтось у цiй окрузi, – спитав вiн, – засвiдчити вашу особу?

– У цiй краiнi таких знайдеться небагато, – буркнув репортер. – Я тiльки нещодавно переiхав сюди з Ірландii. Єдиний, кого я знаю в тутешнiх краях, це священик церкви Святого Домiнiка, патер Браун.

– Ви обое будьте ласкавi залишатися тут, – сказав Бегшоу. І додав звертаючись до лакея: – А вас я прошу пiти в будинок, зателефонувати до церкви Святого Домiнiка i попросити патера Брауна приiхати сюди якнайшвидше.

Поки енергiйний нишпорка вживав заходiв на випадок можливоi втечi затриманих, його приятель, як йому i було сказано, поспiшив на мiсце, де розiгралася трагедiя. Мiсце це виглядало досить дивно: справдi, якби трагедiя не була настiльки жахливою, вона представлялася б украй фантастичною.