Воскресіння патера Брауна = The Resurrection of Father Brown

Почувши слова художника, Дарнуей рiзко обернувся, лiва брова в нього сiпнулася, i на мить Пейн побачив перед собою обличчя з портрета. Зловiсна схожiсть була настiльки вражаюча, що всi мимоволi сiпнулися. У старого слуги вирвався глухий стогiн.

– Нi, це безнадiйно, – хрипко зiтхнув вiн. – Ми зiткнулися з чимось дуже лиховiсним.

– Так, – тихо погодився священик. – Ми справдi зiткнулися з чимось страшним, найстрашнiшим iз усього, що я знаю, – з дурiстю.

– Як ви сказали? – спитав Дарнуей, не зводячи з нього очей.

– Я сказав: iз дурiстю, – повторив священик. – Досi я не втручався, бо це не моя справа. Я тут людина стороння, тимчасово замiняю священика в тутешнiй парафii i в замку бував як гiсть на запрошення панни Дарнуей. Але якщо хочете знати мою думку, що ж, охоче ii оприлюдню. Звiсно, нiякого прокляття Дарнуеiв немае, i нiщо не заважае вам одружитися за власним вибором. Жоднiй людинi не може бути призначено зробити навiть найменший грiх, не кажучи вже про такий страшний, як убивство чи самогубство.

Вас не можна змусити чинити проти совiстi тiльки тому, що ваше прiзвище Дарнуей. У будь-якому разi, не бiльше, нiж мене, бо мое – Браун. Прокляття Браунiв, – додав вiн не без iронii, – або ще краще – «зловiсний фатум Браунiв».

– І ви, – здивувався австралiець, – радите менi саме так думати про це?

– Раджу вам думати про щось iнше, – весело пояснив священик.

– Чому ви покинули перспективне мистецтво фотографii? Куди подiвся ваш апарат? Тут, унизу, певна рiч, занадто темно, але на горiшньому поверсi, пiд широкими склепiннями, можна влаштувати чудову фотостудiю.

Кiлька робiтникiв миттю спорудять там скляний дах.

– Та що ви! – запротестував Вуд. – Уже вiд вас я найменше чекав такого блюзнiрства стосовно прекрасних готичних склепiнь! Вони – чи не найкраще з того, що ваша релiгiя дала свiтовi. Здавалося б, ви маете з повагою ставитися до архiтектури. І нiяк не збагну, звiдки у вас така пристрасть до фотографii?

– У мене пристрасть до денного свiтла, – вiдповiв патер Браун.

 – Особливо тут, де його так мало. Фотографiя ж пов’язана зi свiтлом. А якщо ви не втямили, що я готовий зрiвняти з землею всi готичнi склепiння в свiтi, щоб зберегти спокiй хоча б однiеi людськоi душi, то ви знаете про мою релiгiю ще менше, нiж вам здаеться.

Австралiець зiп’явся на ноги, немов вiдчув несподiваний приплив сил.

– Оце я розумiю! Ось справжнi слова! – заволав вiн. – Хоча, зiзнатися, нiяк не очiкував почути таке вiд вас.