Крізь браму срібного ключа

Бiльше ми наразi не шукали, а тому зосередили свою увагу на середньовiчнiй сарацинськiй розкошi халiфiв, пишних надгробках-мечетях, що складають помпезний фееричний некрополь на краю Аравiйськоi пустелi.

Наостанок Абдул повiв нас по Шарiа-Мухаммед-Алi до старовинноi мечетi султана Гасана i ворiт Баб-ель-Азабу з вежами обабiч, вiдразу за якими прохiд мiж двох стiн, що круто здiймаються, провадить до величноi цитаделi, яку звiв сам Саладiн iз блокiв зруйнованих пiрамiд. Сонце вже заходило, коли ми пiднялися на цю кручу; обiйшли навколо сучасну мечеть Мухаммеда Алi i, зупинившись бiля парапету, окинули поглядом iз запаморочливоi висоти чарiвний Каiр, весь у золотi рiзьблених куполiв, повiтряних мiнаретiв i слiпучих садiв.

Високо над мiстом здiймався величезний романський купол нового музею, а за ним, по iнший бiк загадкового жовтого Нiлу, батька часiв i династiй, зачаiли вiчну загрозу хвилястi пiски Лiвiйськоi пустелi, що переливаються всiма барвами веселки та стережуть темнi таемницi столiть.

Услiд за багряним заходом припхався пронизливий холод египетськоi ночi. Споглядаючи сонце, що балансуе на краю свiту, як той стародавнiй бог Гелiополя Ра-Горахтi[12 - Ра-Горахтi – синкретичне божество Сонця в давньоегипетськiй мiфологii, сумiш образiв богiв Ра та Горахтi (Гора).], або Сонце горизонту, ми чiтко розрiзнили на тлi червоноi заграви зловiснi обриси пiрамiд Гiзи, цих давнiх гробниць, на яких на той час, коли Тутанхамон сходив на золотий престол у далеких Фiвах, уже лежав пил тисячолiть.

І тодi нам стало ясно, що Каiра сарацинського з нас годi, i настав час торкнутися потаемних таемниць Єгипту предковiчного чорного Хем Ра, а також Амона, Ізиди й Осирiса.

Екскурсiя до пiрамiд вiдбулася наступного дня. Сiвши у «Вiкторiю», ми перетнули острiв Гезiра з його гiгантськими лебахiями i невеликим англiйським мiсточком виiхали на захiдний берег. Звiдти ми помчали спершу мiж двох рядiв значноi висоти лебахiй, а потiм повз великий зоологiчний сад у бiк Гiзи, передмiстя Каiра, де згодом спорудили мiст, що сполучае Гiзу безпосередньо з Каiром.

Завернувши в глиб краiни по Шарiа-ель-Харам, ми минули дiльницю дзеркально-гладких каналiв i убогих тубiльних селищ, i ось, нарештi, попереду замаячила мета наших пошукiв, проступаючи крiзь свiтанковий серпанок i вiдбиваючись у перевернутому виглядi у придорожнiх калюжах. Воiстину, сорок столiть витрiщалися тут на нас згори донизу, як казав Наполеон своiм солдатам.