На нашем сайте вы можете читать онлайн «Крізь браму срібного ключа». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Ужасы / мистика, Мистика. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Крізь браму срібного ключа

Автор
Жанр
Дата выхода
25 ноября 2019
Краткое содержание книги Крізь браму срібного ключа, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Крізь браму срібного ключа. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Говард Филлипс Лавкрафт) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Американського письменника, поета і журналіста Говарда Філіпса Лавкрафта (1890–1937) називали Едгаром По ХХ століття. Він працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20–30-х років минулого століття. За життя Лавкрафт не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його творчість – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів.
«Крізь браму срібного ключа» – фантастичне оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1933 р. у співавторстві з Гофманом Прайсом.
Події відбуваються в американському місті Новий Орлеан 1932 р. Друзі та родичі зниклого безвісти 1928 р. Рендольфа Картера збираються в його будинку, щоб поділити спадщину. Одним з присутніх виявляється сам Картер, але його зовнішність змінилася до невпізнання. Він розповідає своїм близьким про свої космічні мандри. Здобувши срібного ключа, Картер встав на Шлях, який веде до Остаточної порожнечі «за межами всіх земель, планет і всесвітів». Унаслідок трансформацій він утратив людську подобу і, щоб знову її віднайти, летить на кораблі через безодні Галактики на Землю.
Крізь браму срібного ключа читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Крізь браму срібного ключа без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Скорчившись на кам’янiй пiдлозi зi зв’язаними руками й ногами i дозволяючи собi iнтенсивно мiркувати, я майже забув про всi жахи свого нескiнченного падiння в прiрву i запаморочливi печернi маневри, якi ще донедавна доводили мене до нестями. Моi думки заполонило лише одне: як перехитрити арабiв. І тодi я вирiшив мерщiй узятися до справи i звiльнитися вiд пут якомога швидше i не натягуючи линви, щоб навiть не натякнути арабам про те, що я намагаюся накивати п’ятами. Прийняти рiшення, однак, виявилося набагато легше, нiж його здiйснити.
Перспектива малювалася невтiшна, але в своему життi я зiштовхнувся i з гiршим, тому зберiг спокiй, який не мав намiру втрачати й тепер. Насамперед треба було розв’язатися, а потiм уже вдатися до свого мистецтва i спробувати вибратися з храму цiлим i неушкодженим. Сьогоднi мене навiть смiшить та беззастережнiсть, iз якою я переконав себе, що перебуваю в стародавньому храмi Хефрена на цiлком незначнiй глибинi.
Моя упевненiсть розсипалася в порох, а всi первiснi страхи, пов’язанi з надприродними прiрвами й демонiчними таемницями, постали в менi з подвоеною силою, коли я раптом виявив, що в той самий час, поки я холоднокровно обмiрковував своi намiри, одна жахлива обставина, весь жах i значення якоi я ранiше не усвiдомлював, прибувае, куди не глянь.
Моi думки знову затьмарилися, i я марно намагався уникнути загрози – страшноi й неминучоi.











