На нашем сайте вы можете читать онлайн «Крилата смерть». Эта электронная книга доступна бесплатно и представляет собой целую полную версию без сокращений. Кроме того, доступна возможность слушать аудиокнигу, скачать её через торрент в формате fb2 или ознакомиться с кратким содержанием. Жанр книги — Легкое чтение, Детективы, Триллеры. Кроме того, ниже доступно описание произведения, предисловие и отзывы читателей. Регулярные обновления библиотеки и улучшения функционала делают наше сообщество идеальным местом для любителей книг.
Крилата смерть

Автор
Жанр
Дата выхода
07 июля 2021
Краткое содержание книги Крилата смерть, аннотация автора и описание
Прежде чем читать книгу целиком, ознакомьтесь с предисловием, аннотацией, описанием или кратким содержанием к произведению Крилата смерть. Предисловие указано в том виде, в котором его написал автор (Говард Филлипс Лавкрафт) в своем труде. Если нужная информация отсутствует, оставьте комментарий, и мы постараемся найти её для вас. Обратите внимание: Читатели могут делиться своими отзывами и обсуждениями, что поможет вам глубже понять книгу. Не забудьте и вы оставить свое впечатие о книге в комментариях внизу страницы.
Американського письменника, поета і журналіста Говарда Філіпса Лавкрафта (1890–1937) називали Едгаром По ХХ століття. Він працював у жанрі хорору, містики, фентезі та наукової фантастики й був творцем і магістром американської містичної «чорної школи» 20–30-х років минулого століття. За життя Лавкрафт не опублікував жодної книжки і зажив слави серед широкого читацького загалу вже після своєї смерті. Його творчість – невичерпне джерело натхнення для кінематографістів, за його творами знято багато фільмів.
«Крилата смерть» – оповідання Г. Ф. Лавкрафта, написане 1933 р. у співавторстві з Гейзелом Гілдом, являє собою щоденник вбивці – вченого, який задумав підступну помсту – вбивство свого колеги Генрі Мура, та так, щоб самому залишитися безкарним. Місце дії – Південна Африка – є дуже колоритним: невідома науці фауна, недоступні місця, де не ступала нога білої людини, загадкові смертельні хвороби, страшні повір’я місцевого населення. Саме враховуючи такі обставини, Томас Слоунвайт і вирішив скористатися неймовірно витонченим способом помсти – за допомогою отруйної мухи… Однак за свої вчинки треба відповідати, і на нього чекає не менш витончене покарання за скоєний злочин…
Крилата смерть читать онлайн полную книгу - весь текст целиком бесплатно
Перед вами текст книги, разбитый на страницы для удобства чтения. Благодаря системе сохранения последней прочитанной страницы, вы можете бесплатно читать онлайн книгу Крилата смерть без необходимости искать место, на котором остановились. А еще, у нас можно настроить шрифт и фон для комфортного чтения. Наслаждайтесь любимыми книгами в любое время и в любом месте.
Текст книги
Коли Годфрi, мимовiльний винуватець трагедii та спадкоемець графського титулу, загинув вiд стрiли пiд час полювання у тридцять два роки, нiхто не пов’язав його загибель iз фатумом, який перейшов на нього вiд батька. Але коли за багато рокiв Роберта, молодого графа, який мав просто богатирське здоров’я, знайшли бездиханним в околицях замку, селяни стали тихцем патякати, що смерть знайшла iхнього пана незабаром пiсля того, як вiн зустрiв свою тридцять другу весну. Людовiк, син Роберта, досягнувши фатального вiку, потонув у фортечному ровi; скорботний список поповнювався поколiння за поколiнням – Генрiхи, Роберти, Антуани, Армани – життерадiснi, котрi нi разу не згрiшили, прощалися iз життям, ледь коли iм виповнювалося стiльки рокiв, скiльки було iхньому далекому пращуру, коли той скоiв убивство.
Закiнчивши читання, я збагнув, що5 мене чекае у не такому й вiддаленому майбутньому, щонайбiльше за одинадцять рокiв, а можливо, й ранiше. Життя, що не мало колись у моiх очах великоi цiнностi, з кожним днем ставало менi все милiшим, i загадковий свiт чорноi магii дедалi глибше затягував мене у своi тенета.
Я готувався зустрiти свое тридцятирiччя, коли Всевишнiй забрав до себе П’ера. У повнiй самотi я поховав старого слугу у внутрiшньому дворику, де той любив бувати. Зрештою, я перестав перейматися думкою про те, що я едина жива iстота, котра живе в фортецi, бо зжився з почуттям покинутостi, яке притупило марний бунт проти наближення вироку, i майже змирився з тим, що маю роздiлити долю своiх пращурiв.











