На стрімчаках божевілля

«Увечерi минулого понедiлка пан Джозеф Карвен, шанований житель нашого мiста, комерсант, поеднався шлюбними узами з панною Елайзою Тiллiн/ест, донькою капiтана Джеймса Тiллiн/еста. Юна ледi, котра мае неабиякi чесноти, поеднанi з чарiвним виглядом, вочевидь, стане окрасою шлюбу й ощасливить свого коханого чоловiка».

Збiрка листiв Дюфрена-Арнольда, яку Чарльз Вард знайшов незадовго до передбачуваного першого нападу розумовоi хвороби у приватнiй колекцii Мелвiлла Ф. Петерса iз Джордж-стрит, що охоплюе цей i дещо бiльш раннiй перiод, показуе, яке обурення викликав у мiстян цей мезальянс, що поеднав настiльки невiдповiдну пару.

Однак вплив Тiллiнгестiв на життя мiста був незаперечним, i оселю Джозефа Карвена знову стали навiдувати люди, котрих за iнших обставин навряд чи щось змусило б переступити цей порiг. Та все ж товариство так i не прийняло Карве-на уповнi, i вiд цього найбiльше страждала його дружина. Але, хоч як би там було, суровий остракiзм був певною мiрою пом’якшений. Незвичний наречений здивував як свою дружину, так i все оточення, поводячись iз нею напрочуд галантно та шанобливо.

У новому будинку в Олнi-корт бiльше не вiдбувалося нiчого, що могло б когось стривожити. І хоча Карвен часто вiдлучався на свою ферму в Потуксетi, де його дружина так жодного разу i не побувала, вiн тепер скидався на звичайного мiщуха, нiж досi за довгий перiод його життя в Провiденсi. Лише один чоловiк виявляв до нього вiдкриту ворожнечу – молодий штурман, заручини котрого з Елайзою Тiллiнгест були так раптово розiрванi.

Ізра Вiден при свiдках присяг-нувся помститися i, попри те, що мав спокiйну та загалом м’яку вдачу, взявся за справу iз завзяттям, продиктованим ненавистю. А це не обiцяло нiчого доброго дiдугану, котрий вiдiбрав у нього наречену.

7 травня 1765 року народилася Енн – едина донька Карвена. Хрестив ii преподобний Джон Грейвз iз Королiвськоi церкви, парафiянами якоi Карвени стали за якийсь час пiсля весiлля (це було своерiдним компромiсом мiж приналежнiстю до конгрегацiонiстiв i баптистськоi церкви).

Запис про народження дiвчинки, так само, як i запис про реестрацiю шлюбу, укладеного за два роки до цього, як i бiльшiсть церковних записiв i цивiльних книг мерii, були знищенi, Чарльз Вард змiг знайти цi записи з великими труднощами лише пiсля того, як, дiзнавшись про те, що вдова Карвена змiнила прiзвище, встановив свiй родинний зв’язок iз самим Карвеном. Юнак пристрасно поринув у пошуки всього, що стосувалось цього чоловiка.